До Дня Європи
13 травня у концертній залі Привільської дитячої школи мистецтв проведено лекцію-концерт до Дня Європи в Україні. Під час заходу учні дізналися про історію виникнення цього свята, актуальність його святкування у наші часи. Концертну частину заходу підготували учні та викладачі школи, - повідомляють у відділі культури Лисичанської міської ради. Цього ж дня у дитячій музичній школі № 2 відбулася лекція «Подорож по музичній Європі», на якій діти мали змогу дізнатись про композиторів старовинної та сучасної Європи, прослухати їх твори у аудіо запису та у виконанні учнів та викладача.
14 травня на базі ЗОШ № 4 завідуюча дитячим сектором ПК ім.В.М. Сосюри Тетяна Мірошниченко провела диспут «Україна – європейська держава». Ведуча розкрила тему історії розвитку Європейського Союзу, його відносин з Україною, а також допомоги, яку надає ЄС Україні та основні віхи двосторонніх відносин. Особливу увагу було приділено питанню щодо підтримки прав людини в ЄС, у т.ч. про «Конвенцію ООН про права дитини», та умов вступу в ЄС, а також вплив ЄС на ринкові відносини в Україні.
Крім того, 14 травня у літературно-музичній вітальні ПК ім. В.І. Леніна проведено вечір - репортаж «Європа - наш общий дом» для школярів міста. У ході заходу ведуча була в образі кореспондента, яка почала свій репортаж з розповіді про походження свята. Розповідь супроводжувалася показом слайдів, де розкривалася краса кожної Європейської країни. Далі кореспондент відкрила рубрику «Національні блюда», в ході якої присутнім була дана змога розповісти, які блюда національної кухні вони знають. Також згадали про традиційний пісенний конкурс «Євробачення». Наприкінці вечора присутні випустили газету «Європейський вісник», де знайшло відображення все, про що йшла мова на протязі заходу.
18 травня до Дня Європи в Україні у бібліотеці-філії № 3 також проведено інформаційний серпантин «Україна - східний сусід ЄС». Бібліотекар читального залу повідомила, що підтримка євро інтеграції з боку громадян нашої держави, особливо молоді, слід розглядати як практичний крок у напрямі зміцнення самоствердження України, як європейської держави, причетної до традицій й цінностей Європи, бо шлях у майбутнє – це шлях, яким йде об’єднана Європа. Присутня молодь жваво висловлювала свої думки відносно перспектив вступу України в ЄС. В інформаційному серпантині були використані статті з газет «Урядовий кур’єр» та «Голос України».
День Европы
19 мая в Лисичанском многопрофильном лицее состоялась научно-практическая конференция “Европейский Союз – Украина”, приуроченная к празднованию Дня Европы в Украине. На конференции рассматривался практический опыт двух лет работы лицейского Евроклуба “Европейский выбор” (руководители А.Г. Попов и Ф.Н.Бортник), подводились итоги участия членов Евроклуба в конкурсах и акциях.
Наши лицеисты заняли первые места в YII Всеукраинском конкурсе ученических исторических проектов «Слідами історії» - «Емігранти. Я б хотіла бути громадянкою України. Анастасія Манштейн-Ширинська» и Всеукраинской акции школьников “Громадянин-2010”.
16 апреля в Киев на награждение были приглашены руководитель проектов А.Г. Попов и призёры Всеукраинского конкурса Колонтай Людмила (8-Д класс) и Парамонова Ирина (8-Е класс).
15 мая в Киеве также чествовали руководителя акции “Громадянин-2010” Н.В. Авилову и учеников 9-В класса Муратова Дмитрия и Муратова Сергея.
Участвуя во Всеукраинской историко-краеведческой акции ученической молодёжи «Шляхами подвигу і слави» в номинации «Їх подвиг вічно живий», Парамонова Ирина под руководством учителя биологии Н.П. Парамоновой в Луганске презентовала свой проект преподавателям области на конференции в ЛИППО.
Многие члены Евроклуба “Евроогонёк” получили грамоты и награды. Например, за занятое 2-е место в городском и областном конкурсах фото-презентации «Моє рідне місто – Лисичанськ», посвящённом 300-летию Лисичанска, награду получил Сурков Павел, ученик 9-Б класса, а за занятое 1-е место в городском конкурсе «Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ» в номинации «Національна безпека в умовах глобалізації» награды получили учащиеся 11-Г класса Христенко Олег, Мораренко Владислав и Ястреб Карина.
Закончилась конференция большим праздничным концертом «Фестиваль европейской песни»
Информацию предоставила заместитель директора по воспитательной работе Лисичанского многопрофильного лицея Людмила Ганьшина.
Європейський тиждень місцевої демократії в Лисичанську
У рамках проведення Європейського тижня місцевої демократії, з 12 по 18 жовтня, в місті відбулись відкрите засідання Лисичанської міської ради, зустрічі депутатів міської ради з виборцями, збори мешканців вулиці Кремінська з ознайомлення громадян із законодавчими актами щодо участі органів самоорганізації населення у вирішенні питань місцевого значення і виборів вуличного комітету, бесіда голови міської громадської організації «Здоровий світ» з головами вуличних комітетів Лисичанська з питання «Утилізації сміття шляхом спалювання під час осіннього прибирання міста». На каналі ТРК «Акцент» у рубриці «Гаряча тема» відбулись інтерв’ю з першим заступником міського голови Анатолієм Калашником та начальником управління охорони здоров’я Лисичанської міської ради Григорієм Старченко.
У закладах освіти та культури міста Лисичанська також пройшла низка відповідних заходів. Зокрема, в навчально-виховних закладах відбувся єдиний урок «Місцева демократія: сьогодення», в якому прийняли участь учні та педагоги загальноосвітніх шкіл міста; на базі Європейського клубу Лисичанського багатопрофільного ліцею – міська науково-практична конференція «Місцева демократія: досвід Європи та перспективи України». У ЗОШ № 9 урок-лекцію «Проблеми розвитку місцевого самоврядування в Україні» провів депутат Лисичанської міської ради Олександр Кустов (на фото), а у Лисичанському гірничому технікумі засідання круглого столу Євроклубу «Генезіс» відбулось за участю начальника управління економіки Лисичанської міської ради Олега Лєснова. В шкільних бібліотеках та методичних кабінетах оформлені виставки літератури та тематичні папки на допомогу вчителю, класному керівнику, керівнику гуртка щодо визначеної проблеми. Крім того, протягом тижня місцевої демократії на базі загальноосвітніх шкіл міста пройшли зустрічі з депутатами Лисичанської, Новодружеської та Привільської міських рад Кустовим О.М., Зизою М.М., Байдіною О.Г. та Коняхіним І.Є., з членами виконавчого комітету та спеціалістами відділу освіти Лисичанської міської ради Боровковою С.В., Ганьшиним І.І., Петровою Н.А., Чумак І.І. та Тарасовою О.А.
Також, у рамках проведення Європейського тижня, в центральній бібліотеці міста організовано роботу стенду «Центр регіональної інформації населення з питань місцевого самоврядування» з рубриками: «Місцеве самоврядування: офіційні матеріали»,«Загальнополітичне життя м. Лисичанська», «Проблеми міста: реальність та перспективи» та «Турбота про людину не словами, а ділом». Особливим попитом серед читачів користуються матеріали у теках «Ділові папери самоврядування», «Законодавчі та нормативні акти з питань місцевого самоврядування», «Чи знаєте ви свого депутата?», «В міській раді». Постійно поповнюється картотека документів щодо роботи органів місцевого самоврядування та діє виставка матеріалів місцевої преси «Чим живе місто» тощо.
Інформація щодо проведення міських заходів Європейського тижня місцевої демократії висвітлювалась у міських та регіональних ЗМІ, а також розміщена на офіційному сайті Лисичанської міської ради.
«Місцева демократія: досвід Європи та перспективи України»
15 жовтня в актовій залі Лисичанського багатопрофільного ліцею відбулася науково- практична конференція «Місцева демократія: досвід Європи та перспективи України» в рамках Європейського тижня місцевої демократії, який проходив з 12 по 18 жовтня п.р. Конференцію підготували та провели члени клубу «Європейський вибір» під керівництвом вчителів Попова Олексія Григоровича та Бортник Фаїни Миколаївни. На зустріч були запрошені викладачі суспільних дисциплін та учні старших класів двадцяти двух навчально-виховних закладів міста, члени клубу «Європейський вибір» та всі бажаючі. Під час конференції ліцеїсти розповіли учасникам заходу про досвід Європи з питань місцевої демократії в країнах, які входять до складу Європейського Союзу; про місцеву демократію в Україні, в місті Лисичанську. Перед учасниками конференції також виступив представник органів місцевого самоврядування, начальник відділу освіти Лисичанської міської ради Ганьшин Ігор Іванович. У цей день за участю президента клубу «Європейський вибір», учениці 11-Д класу Середи Ганни відбулася посвята в члени євроклубу молодших ліцеїстів. В заключній частині учні ліцею представили учасникам зустрічі кращі номери художньої самодіяльності «Танці та пісні країн Європейського Союзу».
Даний захід проводився на виконання Указу Президента України від 27 вересня 2007 року № 922/2007 «Про Європейський тиждень місцевої демократії», з нагоди 10-ї річниці ратифікації Україною Європейської хартії місцевого самоврядування, на підтримку ініціативи Конгресу місцевих та регіональних властей Ради Європи та з метою формування позитивної громадської думки щодо ЄС та євроінтеграції України.
Лисичанська молодь на шляху євроінтеграції
З метою стимулювання інтересу підростаючого покоління до історії Європейських держав, залучення старшокласників до науково-дослідницької творчої діяльності, розвитку творчого сприймання світу та формування творчого уявлення школярів, у квітні – травні 2009 року у Лисичанську пройшов міський етап Всеукраїнського конкурсу «Безпечна Україна, безпечна Європа, безпечний світ», в якому прийняли участь старшокласники багатопрофільного ліцею, СБШ № 8, ЗОШ № № 3, 5, 12, 13, 14, 25, 26, 30. Переможцями цього конкурсу визнані наступні творчі проекти: 1-е місце у Христенка Олега та Аббасової Ельміри – учнів Лисичанського багатопрофільного ліцею (науковий керівник Попов О.Г.); 2-е у Карасьова Олександра – учня ЗОШ №14 (науковий керівник Коржак А.П.); на 3-ому місці – Колягіна Людмила – учениця ЗОШ №26 (науковий керівник Литвінов В.В.), Білик Ольга та Комм Яна – учениці ЗОШ № 25 (науковий керівник Шишкіна А.Е.). Також, у травні поточного року у місті пройшов міський етап Всеукраїнського конкурсу «Громадянське суспільство і молодь», в якому прийняли участь 6 старшокласників багатопрофільного ліцею м. Лисичанська під керівництвом президенту клубу, вчителя-методиста Попова О.Г. Переможцями конкурсу визначені творчі проекти учнів 10-Г класу Христенка Олега, Аббасової Ельміри та Ястреб Карини.
Крім того, на протязі третього кварталу учні навчально-виховних закладів міста прийняли участь у міських етапах Всеукраїнського конкурсу-змагань старшокласників з європейської інтеграції «EUROPA NOSTRA» та ХI Міжнародному образотворчому конкурсі «Радість Європи» на тему «Словник дружби», а також у конкурсі творчих робіт «Кроки в європейське співтовариство», переможцями якого визнані ліцеїсти багатопрофільного ліцею під керівництвом вчителя-методиста Попова Олексія Григоровича, у конкурсі дитячого малюнку «Безпека та мир в Україні» (кращі роботи надіслані у м. Луганськ та м. Київ для участі у виставці-конкурсі дитячого малюнку). 20 травня делегація у складі учнів, директора Щеглаков Є.І. та вчителя-методиста Попова О.Г. Лисичанського багатопрофільного ліцею, а також директора ЗОШ № 7, кандидата історичних наук Зизи М. М. прийняли участь в обласному науково-практичному семінарі «Громадянське суспільство: європейський та національний вимір». Про це повідомляє начальник відділу освіти Лисичанської міської ради Ігор Ганьшин.
«Кроки в європейське співтовариство»
З метою інформування населення міста Лисичанська з актульних питань європейської та евроатлантичної інтеграції України, в закладах освіти та культури міста з початку 2009 року проведено цикл тематичних заходів. Зокрема в бібліотеках Лисичанської центральної бібліотечної системи відбулись засідання круглого столу «Стати Європою, щоб бути Україною» (бібліотека-філія № 9), інформаційна година «Європейський шлях України» (філія № 3), виставки «Євроінтеграція: Україна – НАТО» (центральна бібліотека), «Європа – наш спільний дім» (філія №№ 3 та 5), тематична полиця «Шляхи інтеграції України в Європу» (філія № 8).
Крім того, протягом травня поточного року в місті проходить міський етап Всеукраїнського конкурсу-змагань старшокласників 8-10 класів у віці 14-17 років з європейської інтеграції «EUROPA NOSTRA». Проект реалізується за підтримки Міністерства освіти та науки України, фінансується Європейським Союзом та Міжнародним фондом «Відродження». Також, з 7 по 10 травня, в рамках проекту «Європейський вибір України для жителів Луганської області», школярі навчально-виховних закладів міста прийняли участь у конкурсі творчих робіт «Кроки в європейське співтовариство», переможцями якого визнані учні багатопрофільного ліцею під керівництвом вчителя-методиста Олексія Попова. У квітні-травні 2009 року в навчально-виховних закладах міста проведений конкурс дитячого малюнку «Безпека та мир в Україні». Кращі роботи надіслані до м. Луганська та м. Києва для участі у виставці-конкурсі дитячого малюнку.
День Європи у Лисичанському багатопрофільному ліцеї
15 травня в Лисичанському багатопрофільному ліцеї пройшов День Європи, організований клубом «Європейський вибір» - «Євровогник», під час якого було проведено низку заходів. Так, з метою залучення старшокласників до науково-дослідницької творчої діяльності, розвитку творчого сприймання світу та формування творчого уявлення школярів, були підведені підсумки міського етапу ІІІ Всеукраїнського конкурсу «Безпечна Україна, безпечна Європа, безпечний світ», в якому прийняли участь старшокласники шкіл м. Лисичанська. Переможцями конкурсу визнані творчі проекти: перше місце - Христенко Олег та Аббасова Ельміра (багатопрофільний ліцей), 2-е - Карасьов Олександр (ЗОШ № 14), 3-е – Колягіна Людмила (ЗОШ № 26), Білик Ольга та Комм Яна (ЗОШ № 25). Також були підведені підсумки міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Громадянське суспільство і молодь», в якому прийняли участь шість старшокласників багатопрофільного ліцею під керівництвом президента клубу, вчителя-методиста Попова О.Г. Переможцями цього конкурсу визначені творчі проекти учнів 10- Г класу: Христенка Олега, Аббасової Ельміри та Ястреб Карини.
Крім того, впродовж Дня Європи, у ліцеї були проведені бесіди, лекції, інформаційні хвилинки та радіогазета з даної тематики, а у бібліотеці оформлені експозиції, присвячені ЄС,оновлено рубрики «Євроінтеграція», «Україна і НАТО», організовано книжкові виставки та поповнено книжковий фонд літературою, періодичними виданнями, збірками нормативно-правових актів з питань європейської інтеграції. Також, для ліцеїстів було організовано проведення «круглих столів» з актуальних питань євроінтеграції за темами «Вплив сучасних інформаційних технологій на темпи євроатлантичної інтеграції», «Міжкультурний діалог як засіб запобігання конфліктам» та концертну програму «Пісні та танці країн Європейського Союзу».
В ліцеї планується й надалі щороку до Дня Європи випускати ліцейську тематичну газету, присвячену співпраці України з ЄС, проводити конкурси дитячих малюнків та рефератів на тему «Україна - Європейський Союз: шляхи співпраці», проводити інформаційні години, тематичні лекції та уроки, «круглі столи», а також засідання ради старшокласників з питань результатів моніторингу знань учнів про ЄС, переваги членства в ЄС та стан співробітництва України з країнами – членами ЄС. Про це повідомляють члени клубу «Європейський вибір».
Інформація Головного управління економіки облдержадміністрації до єдиного дня інформування населення
Актуальні питання європейської та євроатлантичної інтеграції України
Відносини між Європейським Союзом та Україною головним чином ґрунтуються на Угоді про партнерство і співробітництво (УПС), яка набула чинності в березні 1998 року. УПС підкреслює повагу до основних спільних цінностей як основи для співробітництва, забезпечує відповідні рамки для політичного діалогу, запроваджує основні спільні цілі на основі гармонійних економічних відносин, сталого розвитку, співробітництва в ряді галузей та підтримки зусиль України в напрямку демократії, а також створення інституційної мережі для досягнення цих цілей.
УПС є важливим інструментом для залучення України до правових рамок єдиного європейського ринку та системи СОТ. Вона також несе ряд еволюційних положень, включаючи перспективу створення зони вільної торгівлі.
У рамках УПС запроваджується ряд інституцій двостороннього співробітництва, що забезпечують базу для прийняття подальших відповідних рішень. Такими інституціями є:
– Рада із Співробітництва на міністерському рівні (до неї входять представники: Головуючий в ЄС, Європейська Комісія, Верховний Представник ЄС, Уряд України);
– Комітет із Співробітництва (рівень вищих державних службовців, під головуванням по черзі Європейської Комісії та Української сторони);
– Підкомітети (рівень експертів, підтримуючих роботу Комітету із Співробітництва).
Політичний діалог між ними ведеться шляхом щорічних самітів засідань Ради із Співробітництва, міністрів та вищих урядовців в форматі Трійки.
Основні напрямки співробітництва між Україною та ЄС
Щорічно Радою з питань співробітництва між Україною та ЄС, з урахуванням стану виконання пріоритетів, визначених на попередньому засіданні, схвалюються пріоритетні напрямки двостороннього співробітництва в рамках імплементації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС на наступний період.
На Шостому засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС
(18 березня 2003 р., м. Брюссель) Сторони визначили 7 пріоритетних напрямків імплементації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС:
Енергетика. Цей напрямок охоплюватиме реформу енергетичного сектору, включаючи приватизацію енергогенеруючого та розподільчого сектору та реформу вугільного сектору, продовження співробітництва у сфері відновлювальної енергетики та енергоефективності; інфраструктура транспортування енергоресурсів, особливо транзит газу; ядерна безпека і пов’язані з цим питання, включаючи закриття ЧАЕС та допомогу ЄС у цьому секторі.
Торгівля та інвестиції. Сторони концентруватимуть роботу на заходах, метою яких є прискорення переговорного процесу щодо вступу України у СОТ, включаючи прийняття та впровадження міжнародних стандартів і технічного регулювання, посилення захисту прав інтелектуальної власності відповідно до правил УПС та СОТ. Маючи на увазі зазначене та з метою сприяння загальному інвестиційному клімату, сторони продовжуватимуть докладати зусиль задля вирішення проблемних питань у торгівлі та у сфері інвестицій.
Юстиція і внутрішні справи. Співробітництво концентруватиметься на впровадженні Плану дій ЄС, прийнятого Радою та затвердженого Україною. Це включатиме підготовку схеми, впровадження моніторингу, оцінки та визначення щорічних пріоритетних напрямків. Пріоритетними напрямками діяльності у сфері юстиції та внутрішніх справ є переговори щодо угоди про реадмісію, посилення менеджменту кордонів, включаючи розвиток прикордонної інфраструктури, питання міграції, судової реформи, верховенства права, боротьби з організованою злочинністю у всіх її формах, а також боротьби з тероризмом. Сторони також обговорюватимуть проблеми розширення ЄС, включаючи питання віз.
Наближення законодавства України до норм і стандартів ЄС є ключовою метою і буде відображеною у технічній допомозі ЄС.
Охорона навколишнього середовища. На додаток до співробітництва у сфері ядерної безпеки сторони мають намір концентрувати роботу насамперед на впровадженні Кіотського протоколу. Співробітництво також включатиме проблеми, пов’язані з погіршенням екологічної ситуації на Дунаї та на Чорному морі, у тому числі очищення стічних вод.
Співробітництво у транспортній сфері включатиме подальшу інтеграцію української транспортної інфраструктури, зокрема портів, до європейської транспортної мережі в рамках пан’європейських транспортних коридорів, Чорноморського Пан’європейського транспортного простору ПЕТРА та ТРАСЕКА.
З метою належного вирішення всіх питань у пріоритетних сферах співробітництва та з огляду на розширення ЄС особлива важливість надаватиметься посиленню регіонального та транскордонного співробітництва.
Технічна допомога з боку ЄС.
ЄС є найбільшим донором України. За останні 10 років загальна допомога з боку ЄС становить 1,072 млрд. євро. Ця сума включає технічну допомогу через програму ТASIC, макрофінансову допомогу та гуманітарну допомогу.
Спільна стратегія ЄС щодо України та Стратегія України щодо Європейської Інтеграції
Спільна стратегія ЄС була ухвалена в грудні 1999 року в м. Хельсінкі Європейської Радою як розуміння того, що існує потреба у більш тісних зв’язках між ЄС та державами-членами та конкретними країнами-партнерами.
Спільна Стратегія ЄС щодо України націлена на розвиток стратегічного партнерства між ЄС та Україною на основі УПС, віддаючи належне європейським прагненням України та вітаючи європейський вибір країни.
Стратегія щодо європейської інтеграції визначає основні напрями інтеграційного процесу України щодо ЄС, такі як:
– адаптація законодавства України до законодавства ЄС, забезпечення прав людини;
– економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС (через синхронізоване відкриття ринків ЄС та України, надання на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадження спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників);
– інтеграція України до ЄС у контексті загальноєвропейської безпеки;
– політична консолідація та зміцнення демократії;
– адаптація соціальної політики до стандартів ЄС;
– культурно-освітня і науково-технічна інтеграція;
– регіональна інтеграція України;
– галузева співпраця;
– співробітництво у галузі охорони довкілля.
Стратегія інтеграції України до ЄС окреслює такі сфери внутрішнього забезпечення інтеграційного процесу:
– організаційне забезпечення, яке передбачає визначення центральних органів виконавчої влади, організацій, установ, посадових осіб, відповідальних за здійснення завдань, визначених Стратегією інтеграції; регулярне проведення засідань Української частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС з метою забезпечення виконання завдань, визначених Стратегією інтеграції; створення нових програм у системі освіти, навчання державних службовців за напрямами європейської інтеграції України, програм та мовної підготовки державних службовців та фахівців, які забезпечують процес інтеграції;
– фінансове забезпечення, яке передбачає програми фінансування заходів, спрямованих на інтеграцію України до ЄС, за рахунок бюджетних коштів із залученням коштів програм допомоги ЄС Україні;
– правове забезпечення, яке передбачає здійснення заходів щодо адаптації внутрішнього законодавства та правової освіти до вимог ЄС;
– інформаційне забезпечення, яке передбачає проведення інформаційно-агітаційних кампаній та програм щодо поширення знань про ЄС, відносини Україна – ЄС серед громадськості.
Відносини Україна – НАТО
У березні 1992 р. Україна стала членом Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС). У 1997 р. Україна стає спів засновницею та учасником наступниці РПАС – Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), яка на сьогодні налічує 26 держав-членів НАТО та 20 країн-партнерів.
Україна пройшла шлях від Хартії про особливе партнерство, підписаної 09.07.1997 в Мадриді, через План дій, схвалений 22.11.2002 р. у Празі, в рамках якого реалізується щорічний Цільовий план Україна – НАТО, до Інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ, який було започатковано 21.04.2005 у Вільнюсі. Процес Інтенсифікованого діалогу, започаткований на виконання рішень Мадридського саміту НАТО 1997 р., пропонується країнам, що висловили зацікавленість стати членами Альянсу, і є першим етапом офіційного процесу підготовки країн-аспірантів до членства в НАТО. Цільовий план Україна – НАТО на 2006 р. за своєю філософією та структурою побудовано за схемою Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Виконання ПДЧ є останнім етапом на шляху до отримання країною-претендентом запрошення приєднатися до Альянсу.
З квітня 1999 р., згідно з положеннями Хартії, формат відносин переведено у площину спільного форуму – Комісії Україна-НАТО. Поряд з цим консультативним механізмом співробітництва, Україна використовує також й такі механізми, як спільні робочі групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи, озброєнь, економічної безпеки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, з питань науки і захисту довкілля, а також регулярні засідання Україна-НАТО на рівні політичного, політико-військового керівного, військового, економічного та спеціального комітетів.
Аргументація прихильників / супротивників вступу України до НАТО
ПРИХИЛЬНИКИ |
СУПРОТИВНИКИ
|
|
Зовнішньополітичні аргументи
|
|
1. НАТО є стабілізуючим чинником в світі
|
1. НАТО – це агресивний військовий блок, підконтрольний США
|
|
2. НАТО – це альянс колективної безпеки
|
2. У разі вступу України до НАТО значно погіршають двосторонні відносини з Росією
|
|
3. Входження в ЄС можливо, тільки якщо країна-кандидат є членом НАТО
|
3. НАТО втратило сенс існування із закінченням «холодної війни»
|
|
4. Членство в НАТО значно підсилить міжнародний авторитет України
|
4. У разі вступу країни в НАТО українським солдатам доведеться воювати за чужі інтереси
|
|
5. Інтеграція України до НАТО є приєднанням до активної боротьби проти міжнародного тероризму
|
5. Вступ до НАТО приведе до втрати незалежності
|
|
6. НАТО - це союз демократичних країн із загальними цінностями
|
6. Входження України в НАТО – це один з етапів реалізації геостратегії США по створенню буферної зони між Росією і країнами «серединної» Європи
|
|
7. Членство України в НАТО означатиме остаточний вихід країни із зони впливу Росії
|
7. Після вступу України в НАТО значно збільшаться витрати країни на оборону і доведеться здійснювати закупівлі зброї у країн членів альянсу
|
|
8. Збільшаться інвестиційні потоки після вступу України до НАТО
|
8. Підвищення рівня терористичної загрози для України
|
|
9. Вступ в НАТО позбавить Україну позаблокового статусу
|
|
Внутрішньополітичні аргументи
|
|
1. Негативний образ НАТО у більшості населення України – це стереотип, що склався під впливом радянської пропаганди
|
1. Вступ до НАТО для значного числа громадян країни означатиме втрату соціокультурної ідентичності.
|
|
2. Членство в НАТО надасть Україні гарантії територіальної цілісності і національної безпеки
|
2. Приєднання України до НАТО загострить напругу усередині країни.
|
|
3. Вступ України в НАТО укріпить і модернізує армію
|
3. Країнам, що вступають до НАТО, нав'язуються військові стандарти, для України це означатиме знищення ВПК.
|
|
4. Членство в НАТО сприятиме розвитку демократії в країні
|
|
Заходи Луганської облдержадміністрації щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України
Луганська облдержадміністрація цілеспрямовано проводить роботу з регіональної інтеграції України у світовий економічний і політичний простір і розвиток відносин з регіонами Європейського Союзу.
Усвідомлюючи, що пріоритетом у роботі, пов’язаній з реалізацією стратегічного курсу України на європейську інтеграцію, є підвищення рівня поінформованості громадян про зміст національних інтересів, кожний рік розробляється та реалізується регіональний План заходів облдержадміністрації щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. Планові заходи з цього питання фінансуються за рахунок обласного бюджету, а також організацій та проектів, які працюють в області.
Розпорядженням голови облдержадміністрації створено Координаційну раду з питань інформування громадськості Луганської області з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України. На даний час проводиться робота зі створення регіональної цільової програми інформування громадськості Луганської області з питань європейської і євроатлантичної інтеграції.
Діяльність Координаційної ради має на меті здійснення суспільного діалогу стосовно вступу України до об’єднаної Європи, роз’яснення перспектив європейської інтеграції України, координацію зусиль органів влади, громадських організацій, освітніх закладів, засобів масової інформації, представників бізнесу щодо участі у процесах регіоналізації міжнародного співробітництва, впровадження прогресивних європейських досягнень у соціально-економічній та науково – культурній сферах.
У Головному управлінні економіки облдержадміністрації з лютого 2006 року створений і працює відділ європейської інтеграції та виставкової діяльності, який координує роботу структурних підрозділів облдержадміністрації із зазначених питань.
У цьому сенсі робота проводиться по декількох напрямах, а саме:
– через ЗМІ (роз’яснення державної політики у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції);
– проведення за участю громадськості заходів щодо окремих актуальних питань співпраці з ЄС, зокрема: проведення Дня Європи і днів держав-членів ЄС і забезпечення їх висвітлення в засобах масової інформації (щороку в Луганській області у понад 3 тис. заходів, присвячених святкуванню Дня Європи, беруть участь близько 600 тис. осіб);
– проведення соціологічних досліджень і моніторингу обізнаності громадськості про співпрацю з ЄС, вивчення громадської думки з актуальних питань європейської і євроатлантичної інтеграції і забезпечення висвітлення їх результатів, зокрема, здійснення громадського моніторингу європейської та євроатлантичної інтеграції України в Луганській області громадською організацією «Луганська Обласна Фундація «Регіон і Громада»;
– проведення громадських читань з актуальних питань європейської і євроатлантичної інтеграції;
– здійснення заходів, направлених на популяризацію міжрегіональної і трансграничної співпраці з ЄС, зокрема в рамках єврорегіонів;
– підготовка (зокрема за кордоном) вчителів і викладачів учбових закладів з питань європейської і євроатлантичної інтеграції;
– проведення конкурсів творчих робіт учнів, конференцій, вікторин з питань співпраці з ЄС, зокрема в рамках програми «Європа в школі»;
– організація відвідин українськими студентами держав-членів ЄС з метою ознайомлення їх з політичним, соціально-економічним, культурним життям.
На веб-сторінці облдержадміністрації запроваджений тематичний розділ «Європейський вибір: регіональний аспект», який містіть інформацію про історію та сучасність Європейського Співтовариства, стратегію взаємодії України з Євросоюзом, нормативно-правову базу відносин Україна-ЄС, заходи обласної влади у напрямку співпраці з країнами Євросоюзу, журналістські матеріали з європейської тематики тощо. Також діє розділ «Україна – НАТО».
У напрямку інформування громадськості щодо цілей та перспектив входження нашої держави до Європейського Союзу, роз’яснення положень спільних угод, укладених між Україною та ЄС засоби масової інформації області продовжують розміщувати матеріали стосовно актуальних питань співробітництва України та Євросоюзу.
Інформаційні служби облдержадміністрації регулярно готують інформаційно-аналітичні матеріали про діяльність Європейського Союзу, про розвиток партнерських відносин обласної влади, підприємств, ділових кіл, учбових закладів області з країнами ЄС, заходів, що проводяться урядом з метою забезпечення впровадження європейських стандартів життя, відвідинах області бізнесменами і дипломатами цих країн. Матеріали розміщуються в новинній стрічці веб-сайту облдержадміністрації і розсилаються в обласні і місцеві мас-медіа регіону через єдину електронну мережу «облдержадміністрація – ЗМІ» (більше 120 ЗМІ-АБОНЕНТІВ).
"Европейский выбор"
В конце 2008 года в Лисичанском многопрофильном лицее состоялось открытие клуба "Европейский выбор", деятельность которого будет направлена на содействие процессам европейской интеграции Украины. Его руководителями стали учителя истории А.Г. Попов и французского языка Ф.Н. Бортник. В этот же день в ряды клуба вступили 60 учащихся лицея.
Здесь же состоялась и презентация европейской кухни, где каждый класс готовил блюда одной из европейских стран.
Що ви знаєте про Європейський Союз
Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання
Євросоюз – це не держава, що має замінити існуючі держави, і він також значно більший за будь-яку міжнародну організацію. Фактично ЄС єдиний у своєму роді. Країни, що входять до його складу заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому, стало можливим приймати рішення з конкретних питань, які становлять суспільний інтерес, на європейському рівні. Таке об’єднання суверенних повноважень також називається «європейською інтеграцією».
Історичні корені Євросоюзу – у Другій світовій війні
Ідея європейської інтеграції була задумана для того, щоб більше ніколи не повторилися масові вбивства та руйнації, що відбувалися під час Другої світової війни. Вперше цю ідею запропонував Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман у промові, яку він виголосив 9 травня 1950 року. Цей день став днем народження Європейського Союзу, і тепер щороку святкується як День Європи.
Початок: війна і мир
Протягом багатьох років Європа була ареною частих і кривавих воєн. З 1870 по 1945 роки Франція та Німеччина воювали між собою тричі, зазнавши при цьому страшних людських втрат. Саме тому в середині минулого століття кілька європейських лідерів дійшли висновку, що єдина можливість забезпечити довготривалий мир між їхніми країнами полягає у їх політичному та економічному об’єднанні.
Саме тому у 1950 році Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман запропонував об’єднати вугледобувну та сталеливарну промисловості Західної Європи. В результаті цього у 1951 році було засновано Європейське об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС), до якого увійшло шість країн: Бельгія, Західна Німеччина, Люксембург, Франція, Італія та Нідерланди. Право приймати рішення з питань, які стосувалися вугільної та сталеливарної промисловості у цих країнах, було передано незалежному наднаціональному Верховному органу, першим президентом якого став Жан Монне.
Від трьох співтовариств до Європейського Союзу
Європейське об’єднання вугілля та сталі функціонувало настільки успішно, що за кілька років шість його країн-учасниць вирішили піти далі та об’єднати також інші галузі економіки. У 1957 році вони підписали Римські договори, якими було засновано Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом) і Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Країни-учасниці цих співтовариств домовилися про скасування торговельних бар’єрів між ними та формування «спільного ринку».
Маастрихтський договір 1992 року (або Договір про Європейський Союз) запровадив нові форми співробітництва між урядами країн-членів, зокрема з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, а також у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Через доповнення існуючої системи Співтовариств такою міжурядовою співпрацею, Маастрихтським договором було засновано Європейський Союз (ЄС).
Існує п’ять інституцій ЄС, кожна з яких відіграє свою конкретну роль
Європейський парламент (обирається громадянами країн ЄС);
Рада Європейського Союзу (представляє уряди країн ЄС);
Європейська Комісія (рушійна сила та виконавчий орган ЄС);
Суд Європейського Союзу (забезпечує дотримання законодавства ЄС);
Рахункова палата або Суд аудиторів ЄС (контролює ефективне та законне використання коштів з бюджету ЄС).
З цими інституціями співпрацюють ще п’ять важливих органів:
? Європейський економічний та соціальний комітет (представляє думку громадських організацій з економічних та соціальних питань);
? Комітет регіонів (представляє думку регіональної та місцевої влади);
? Європейський центральний банк (відповідає за монетарну політику та здійснює управління грошовою одиницею ЄС - євро);
? Європейський Омбудсман (уповноважений з прав людини – розглядає скарги громадян щодо неналежного функціонування певної установи чи органу ЄС);
? Європейський інвестиційний банк (сприяє досягненню цілей ЄС через фінансування інвестиційних проектів).
Ця система управління доповнюється цілою низкою інших органів та відомств.
Верховенство права є фундаментальним принципом Європейського Союзу
Всі рішення та процедури ЄС спираються на договори, схвалені всіма країнами ЄС. На сьогодні їх – 27. У перші роки існування ЄС співробітництво між країнами, що входили до нього, здебільшого стосувалося торгівлі та економіки, однак нині ЄС також дбає і про багато інших актуальних питань, зокрема таких, як, дотримання громадянських прав, забезпечення свободи, безпеки та правосуддя, створення нових робочих місць, сприяння регіональному розвитку, захист довкілля, а також проведення роботи з глобалізації в інтересах усіх і кожного.
Інтеграція означає спільну політику
Економічна та політична інтеграція між країнами Європейського союзу означає, що ці країни повинні приймати спільні рішення з різних питань. Таким чином країни ЄС розробили спільну політику у дуже широкому спектрі галузей: від сільського господарства – до культури, від прав споживачів – до умов конкуренції, від охорони довкілля та використання енергії – до транспорту та торгівлі.
Спочатку основна увага приділялася розробці спільної комерційної політики у вугільній та сталеливарній галузях і сільському господарстві. Згодом, у міру виникнення потреби, додавалися й інші галузі. Деякі ключові політичні цілі змінювалися внаслідок зміна обставин. Наприклад, раніше головним завданням сільськогосподарської політики було виробництво великої кількості дешевої продукції, а нині – підтримка передових методів виробництва нешкідливих для здоров’я і високоякісних продуктів харчування та охорона довкілля.
Єдиний ринок: подолання бар’єрів
Країнам ЄС знадобився певний час, для усунення всіх бар’єрів між ними і перетворення «спільного ринку» на справжній єдиний ринок, у межах якого можуть вільно рухатися товари, послуги, люди та капітал. Формально створення єдиного ринку було завершено наприкінці 1992 року, однак сьогодні ще існує потреба його вдосконалення, наприклад необхідно створити справжній єдиний ринок фінансових послуг.
У 90-х роках минулого століття людям стало простіше пересуватися по території Європи, оскільки було скасовано паспортну та митну перевірки на більшості внутрішніх кордонів ЄС. Важливим наслідком цього стало зростання мобільності громадян Європи. Так, з 1987 року за підтримки ЄС більше мільйона молодих європейців змогли навчатися за кордоном.
Шенген: люксембурзьке село, що стало символом Європи без кордонів
Угода, підписана 14 червня 1985 р. в невеликому селищі Шенген в найменшій країні Європейського Союзу - Люксембурзі, стала символом принципово нового етапу розвитку європейської інтеграції. Історичні рішення, прийняті в Шенгені, набули чинності більше, ніж через вісім років: підписана 19 червня 1990 р. Конвенція про ратифікацію Шенгенської угоди набула чинності з 1 вересня 1993 р. Фактична ліквідація внутрішніх кордонів між державами - учасницями Шенгенського договору стала ще одним важливим кроком на шляху до єдиної Європи.
Власне, безперешкодний вільний перетин "внутрішніх кордонів" між країнами Європейського Союзу існував і до Шенгена. Але стосувався виключно громадян цих країн. Наприклад, українець, який в "дошенгенську епоху" отримав візу, що давала йому право знаходитися певний час, скажімо, в Німеччині, міг перебувати тільки в цій країні ЄС. Його поїздка, наприклад, до сусідньої Франції була б вже порушенням закону.
Зараз Шенгенськая конвенція діє на території Австрії, Бельгії, Греції Данії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Португалії, Фінляндії, Франції, Швеції і 10 країн, що стали членами ЄС минулого року (Латвія, Литва, Естонія, Кіпр, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Словенія, Мальта). До договору приєдналися і країни, які не є членами співдружності - Ісландія, Норвегія, Швейцарія. В той же час члени ЄС Великобританія і Ірландія приєднуватися до Шенгенському угоди не поспішають.
Шенгенські домовленості передбачають скасування паспортного контролю на внутрішніх кордонах держав, які приєднуються до угоди. Для громадян "третіх країн", які прибувають з поїздками приватного або ділового характеру в країни шенгенскої зони, розроблені візи єдиного "шенгенского зразку". Така віза може бути дійсною на термін, який не перевищує шести місяців, і дозволяє власнику цієї візи в цілому провести на території "Шенгена" не більше трьох місяців із згадуваних шести. При цьому шенгенська віза, видана будь-якою країною, яка приєдналася до Конвенції, робить перебування власника візи протягом усього терміну її дії абсолютно легальним не території всіх шенгенских країн.
Єдина валюта: євро в кишені
У 1992 році було прийнято рішення створити в рамках ЄС Економічно-валютний союз (ЕВС) і запровадити єдину європейську валютну одиницю, управління якою мав здійснювати Європейський центральний банк. Єдина європейська валюта – євро – стала реальністю з січня 2002 року, коли банкноти та монети євро замінили національні волюти у 12 країн ЄС (Бельгії, Німеччині, Греції, Іспанії, Франції, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Австрії, Португалії та Фінляндії).
Єдина родини зростає
Євросоюз збільшився завдяки кільком успішним хвилям приєднання нових країн. Так, Данія, Ірландія, Велика Британія стали членами ЄС в 1973 році. За ними приєдналися Греція у 1981 році, Іспанія та Португалія – у 1986. Австрія, Фінляндія, Швеція – в 1995 році.
У 2004 році Європейський Союз радо привітала десять нових країн: Кіпр, Чеську Республіку, Естонію, Угорщину, Латвію, Литву, Мальту, Польщу, Словаччину та Словенію.
В 2007 році членами ЄС стали Болгарія та Румунія. У 2005 році Хорватія, Туреччина та Македонія розпочали переговори щодо вступу.
Зовнішні стосунки Європейського Союзу
Один лише розмір Європейського Союзу в економічному, торгівельному та фінансовому відношенні робить його справжнім світовим гравцем. Євросоюз має цілу мережу договорів з більшістю країн і регіонів світу. Найбільша міжнародна торгова сила та батьківщина євро – другої світової валюти, - ЄС щомісячно витрачає 500 млн. євро на підтримку проектів допомоги, що реалізуються на всіх п’яти континентах.
З часу свого утворення у 1950-х роках Європейський Союз розвивав відносини з рештою країн світу на засадах спільної торгової політики через надання допомоги на розвиток і укладання офіційних угод про торгівлю та співпрацю з окремими країнами чи регіональними об’єднаннями країн.
У 1970-х роках ЄС розпочав надавати гуманітарну допомогу по всьому світу. З 1993 року, згідно з Маастрихтським договором, він розвивав спільну зовнішню політику безпеки для забезпечення можливості спільної діяльності у випадках, що стосуються інтересів ЄС як єдиного цілого. У питаннях, що мають відношення до тероризму, міжнародної злочинності, торгівлі наркотиками, нелегальної міграції та глобальних проблем, таких, як захист навколишнього середовища, ЄС також тісно співпрацює з іншими країнами та міжнародними організаціями.
Спільна торгівельна політика ЄС діє на двох рівнях. По-перше, у рамках Світової організації торгівлі (СОТ) ЄС бере активну участь у встановленні правил багатосторонньої системи світової торгівлі. По-друге, ЄС укладає власні двосторонні торгівельні угоди з країнами або регіональними об’єднаннями країн.
У середині 1970-х років допомогу на розвиток і співпрацю, яка спочатку направлялася країнам Африки, ЄС почав також надавати державам Азії, Латинської Америки, південного та східного Середземномор’я.
Європейський Союз та його країни-члени є головними постачальниками технічної допомоги у світі, щорічно надаючи більше 30 млрд. євро офіційної допомоги країнам, що розвиваються, з яких 6 млрд. євро надходить через інституції ЄС.
ЄС укладає угоди у всьому світі не лише про торгівлю і традиційні фінансову та технічну допомогу, але також щодо економічних та інших реформ, підтримки розвитку інфраструктури і програм розвитку медицини та освіти.
Прапор ЄС
Історія створення прапору починається у 1955 році. Тоді Європейський союз існував лише у вигляді Європейського об’єднання вугілля та сталі, до якого входило шість країн. Однак існували окрема організація з ширшим представництвом – Рада Європи, – яка була заснована на кілька років раніше для захисту прав людини та пропагування європейської культури. У той час Рада Європи підбирала собі емблему. Після активних обговорень було прийнято нинішній варіант прапора – коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. Число зірок не має нічого спільного з кількістю країн-членів організації. В різних традиціях «12» є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є символом єдності.
Так народився європейський прапор, який представляє собою ідеал об’єднання народів Європи. На ньому сяє дванадцять зірок, як символ довершеності, повноти та єдності. Прапор залишається незмінним протягом багатьох років, не зважаючи на розширення ЄС.
Пізніше Рада Європи закликала інші європейські установи прийняти той самий прапор, і у 1983 році його затвердив Європейський Парламент. Усі європейські інституції використовують його з початку 1986 року.
Європейський прапор – це єдина емблема Європейської Комісії, виконавчого органу ЄС. Інші європейські установи та органи додають до прапора свою власну емблему.
Європейський гімн
У широкому значенні – це гімн не лише Євросоюзу, але й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині своєї симфонії Бетховен поклав на музику «Оду до радості», написану у 1785 році Фрідріхом фон Шиллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів.
У 1972 році Рада Європи (той самий орган, який розробив дизайн європейського прапора) схвалила бетховенську тему «Оди до радості» як свій гімн.
У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі національні гімни країн ЄС. Гімн ЄС – це утвердження спільних цінностей та їх єднання у всьому розмаїтті національних відмінностей.
День Європи
9 травня 1950 року Роберт Шуман вніс пропозицію створити об’єднану Європу для налагодження мирних взаємовідносин на континенті. Пізніше ця пропозиція отримала назву «декларація Шумана». З неї бере початок процес об’єднання, який завершився утворенням Європейського Союзу.
Сьогодні 9 травня став ще одним європейським символом – Днем Європи, який разом з прапором, гімном та єдиною валютою – євро, виражає політичну сутність Європейського Союзу.
Регуляторна політика