Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія

Ти як?

26.04.2024

Вдячність. Це почуття, яке переповнює нас при зустрічі з ветераном чи ветеранкою. Утім, не завжди зрозуміло, як подякувати так, щоб було доречно та щиро. Про це – в окремому розділі Довідника безбар’єрності «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» (https://bf.in.ua/vzaiemodiia-z-liudmy-iaki-maiut-bojovyj.../).

Не всі військові готові до подяк. Робота, наприклад, штабного працівника теж важлива. Але якщо йому подякувати за участь у бойових діях – буде незручно вам обом. Коли ж ви впевнені, що людина воювала, можна сказати: «Дякую за службу».

Не всі військові зрадіють, якщо ви захочете пригостити їх кавою тощо на знак подяки. Не варто на це ображатися, бо маємо розуміти: хтось може сприйняти цей жест як жалість. А ветеран чи ветеранка – звичайна людина, зі своїми особливостями характеру та вподобаннями.

«Найкраща подяка – погляд і усмішка», особливо у взаємодії із зовсім незнайомою людиною. Без жодних слів, простий вітальний кивок – і це буде ОК. Іще варіант, якщо ніяково говорити особисто, – перекажіть вдячність текстом. Це теж дуже добре сприймається.

Більше ілюстрацій про коректну комунікацію від художниці Ольги Дегтярьової, чия робота ілюструє цей допис, можна переглянути тут (https://bf.in.ua/iliustratsii/#h4).

Тематична хвиля «Досвід ветеранів вартий поваги» є частиною комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Розроблена спільно з IREX та впроваджується за підтримки USAID