Соціальна сфера БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ – НЕБХІДНА УМОВА УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНІЦІЙОВАНИХ ПРЕЗИДЕНТОМ В. ЯНУКОВИЧЕМ СИСТЕМНИХ РЕФОРМБОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ – НЕБХІДНА УМОВА УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНІЦІЙОВАНИХ ПРЕЗИДЕНТОМ В. ЯНУКОВИЧЕМ СИСТЕМНИХ РЕФОРМ
- Соціальна сфера
- 08.02.2012
Президент України як гарант Конституції визначив боротьбу з корупцією одним із стратегічних завдань влади. У Президентській Програмі економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» зазначено, що високий рівень корупції робить країну менш привабливою для міжнародного капіталу, а це гальмує економічне зростання і заважає виконанню завдань щодо підвищення добробуту українських громадян. Тому, одним із перших Указів Президента В. Януковича було утворено Національний антикорупційний комітет, який Президент України очолив особисто; прийнято нові антикорупційні закони («Про засади запобігання і протидії корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»), які були розроблені та внесені Президентом України як першочергові та набрали чинності з 1 липня 2011 року; схвалено Національну антикорупційну стратегію на
На відміну від Закону України «Про боротьбу з корупцією», який діяв в Україні з 1995 року, морально застарів та не відповідав вимогам міжнародних антикорупційних актів, щодо яких Україна взяла зобов’язання, у новому антикорупційному Законі містяться норми для здійснення низки превентивних антикорупційних заходів.
Нове антикорупційне законодавство разом із новим Законом «Про державну службу» сприятиме поліпшенню престижу та авторитету державної служби, підвищенню рівня довіри до влади, прискоренню реформаційних процесів, ініційованих Президентом України Віктором Януковичем.
Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» містить низку інноваційних положень.
У ньому значно розширено коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Поряд з особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у тому числі Президент України, народні депутати, урядовці, судді), до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення віднесено також посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, аудиторів, нотаріусів, експертів, арбітражних керуючих, третейських суддів, посадових осіб міжнародних організацій та інших.
Законом визначено спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції — це органи прокуратури; спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України; податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України; Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Встановлено обмеження для певного кола публічних службовців, у тому числі неправомірне сприяння фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти); неправомірне сприяння призначенню на посаду особи; неправомірне втручання у діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб; неправомірне надання переваги фізичним або юридичним особам у зв’язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.
Також особам, уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, заборонено безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки від юридичних та фізичних осіб.
У новому антикорупційному законодавстві передбачено не тільки щорічне декларування майна та доходів службових осіб, а також декларування їх видатків. Тобто, крім відомостей про майно та доходи за рік, у декларації подають відомості про витрати, наприклад, при придбані нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів або утримання цього майна.
З метою підвищення якості відбору кандидатів на зайняття посад у державній службі, службі в органах місцевого самоврядування, а також внутрішніх справ, прокуратури, митної та податкової служби з 2012 року запроваджено комплексну спеціальну перевірку щодо цих кандидатів. Зокрема, будуть перевірятися відомості щодо: притягнення особи до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття; факту, чи є особа піддана або піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення; достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік; наявності в особи корпоративних прав; стану здоров’я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації; громадянства; інших відомостей, вимога щодо подання яких установлена законом.
Аналіз результатів проведених спеціальних перевірок свідчить, що частина кандидатів надали недостовірну інформацію щодо: декларування доходів; перебування на керівних посадах суб’єктів господарювання; притягнення до кримінальної відповідальності; притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні діяння; дипломів про освіту.
Необхідно зазначити, що зараз, після набрання чинності Указу Президента України № 33/2012, спеціальна перевірка стала одним з найефективніших механізмів протидії корупції, що дає можливість приходу на державну службу чесних, професійних та досвідчених працівників.
Заборонено використовувати свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), а також безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки від юридичних та фізичних осіб.
Новацією Закону є запровадження норм, які регламентують питання етичної поведінки службових осіб, недопущення та врегулювання конфлікту інтересів. Наразі своєрідним етичним кодексом для державних службовців є Загальні правила поведінки державного службовця. Ці правила мають силу нормативно-правового акта (затверджені наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби та зареєстровані в Міністерстві юстиції України), та містять розділ — «Врегулювання конфлікту інтересів».
З метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, Законом запроваджується проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, яку здійснює Міністерство юстиції України. Результати антикорупційної експертизи підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акта.
У Законі цілий розділ приділено участі громадськості в заходах запобігання та протидії корупції. Зокрема, з метою інформування громадськості про заходи щодо протидії корупції, стаття 19 Закону зобов’язує спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції щороку не пізніше 10 лютого оприлюднювати інформацію про вжиті заходи щодо протидії корупції та про осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Крім того, за ініціативою фізичних осіб, об’єднань громадян, юридичних осіб може проводитися громадська антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів.
Значно посилено відповідальність за корупційні правопорушення. Якщо у старому законі особи, які порушили антикорупційне законодавство, притягалися лише до адміністративної відповідальності, наразі Закон передбачає 4 види відповідальності — кримінальну, цивільно-правову, адміністративну та дисциплінарну. При цьому, відомості про осіб, які притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення, заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Реєстр формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Крім того, особи, яких притягнуто до кримінальної чи адміністративної відповідальності, підлягають звільненню з відповідних посад, про що державні органи та органи місцевого самоврядування повинні інформувати Національне агентство України з питань державної служби.
Корупція є складним соціальним явищем, що вкрай негативно впливає на всі аспекти соціально-економічного та політичного розвитку держави, загрожує реалізації принципів верховенства права і соціальної справедливості, підриває основи демократії та порушує права людини. Це універсальна проблема, яка вражає усі сфери суспільного життя, а найбільше шкодить взаємовідносинам між громадянами та органами державної влади та місцевого самоврядування. Слід відзначити, що боротьба з корупцією — це ефективний інструмент модернізації державної служби. Перший крок на цьому шляху зроблено — створено правовий механізм, який відповідає міжнародним стандартам та ефективно працюватиме в умовах нашої юридичної системи в умовах сьогодення. При цьому, в першу чергу, постає необхідність запобігти проявам корупції, попередити їх. Тому наступний етап полягає в тому, щоб ознайомити всіх державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування із законодавчими запобіжниками корупції, адже незнання закону не звільняє від відповідальності за його порушення.
Запровадження нового антикорупційного законодавства разом із започаткованою реформою самої державної служби сприятиме її оновленню та підвищенню її авторитету, впровадженню системних змін та модернізації моделі державного управління в цілому. У зв’язку з цим, головним завданням Національного агентства України з питань державної служби, як єдиного державного замовника на підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання та протидії корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування, є організація процесу кардинальної модернізації стратегії та запровадження нових ефективних форм професійного навчання посадовців та розробка відповідних методичних рекомендацій.
Матеріали прес-служби Нацдержслужби України