Забезпечення розмежування земель державної та комунальної власності на Луганщині є пріоритетним напрямком врегулювання земельних відносин

Соціальна сфера

31.01.2011

Необхідність розмежування земель державної та комунальної власності обумовлена потребою територіальних громад та держави у реалізації встановлених Конституцією України прав власності на землю та є одним з пріоритетних напрямків врегулювання земельних відносин.

Становлення і розвиток місцевого самоврядування в Україні тісно пов’язані з відродженням комунальної форми власності на землю, адже право розпоряджатися землею є необхідною умовою для здійснення територіальною громадою села, селища, міста самостійної політики в сфері соціально-економічного розвитку, сприяє максимальному врахуванню громадських інтересів і раціональному використанню земельних ресурсів.

Правові засади розмежування земель державної та комунальної власності визначені Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004 № 1457-ІV.

Станом на 01.01.2011 у Луганській області розмежуванню підлягають 1093,71 тис. га, в тому числі 318,78 тис. га — в межах населених пунктів. У м. Лисичанськ розмежуванню підлягають 8,575 тис. га.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» витрати, пов’язані з розмежуванням земель державної та комунальної власності, здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів. Завдяки внесеним змінам до ст. 209 Земельного кодексу України виконання цих робіт стало можливим за рахунок коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Формування комунальної форми власності на землю надасть суттєві переваги місцевим громадам, а саме:

• запровадження комунальної власності на землю є конституційним правом громадян в особі територіальної громади, яка це право реалізує через власний орган самоврядування без участі держави;
• комунальна власність на землю породжує нову форму суспільних відносин між органами місцевого самоврядування з одного боку, державою, юридичними та фізичними особами — з іншого боку, що надасть можливість цілеспрямовано використовувати землю для задоволення громадських потреб територіальної громади;
• відкривається можливість більш оперативного вирішення питань використання земельних ділянок для соціальних потреб територіальних одиниць;
• зростає економічна відповідальність місцевих органів самоврядування за збереження використання і поліпшення земель, що знаходяться в їх розпорядженні, підвищення економічної ефективності землекористування для отримання прибутку;
• місцеві органи самоврядування отримають можливість самостійно вирішувати питання орендної плати за використання земель комунальної власності, концентрувати ці грошові надходження в місцевому бюджеті, використовувати їх для задоволення громадських потреб;
• місцева рада матиме можливість самостійно визначати конкретних землекористувачів, цілеспрямованість використання земель, встановлювати необхідні для територіальної громади обмеження в цій справі та підвищуватиме зацікавленість у здійсненні радою оперативного контролю за її використанням, відповідальність перед територіальною громадою;
• збільшаться надходження коштів до місцевих бюджетів, адже кошти від продажу земельних ділянок комунальної власності надходитимуть до бюджетів у повному обсязі.

Таким чином, виділення земель комунальної власності відкриває перед органами місцевого самоврядування реальні перспективи для зміцнення своєї економічної бази для розвитку інфраструктури населеного пункту.

Тож розмежування земель державної та комунальної власності є необхідним та має бути здійснено у найкоротші терміни.

Начальник управления Госкомзема в г. Лисичанске А.Д.Бондарев