Гарантії права власності на земельну ділянку

27.05.2015

1. Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. 

Законодавство України гарантує право власності на земельну ділянку кожному власнику. Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених ЗК України та іншими законами України. 

ст. 41 Конституції України передбачає, що примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. 

Підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок визначено ст.ст. 140, 143, 145-147, 150, 151 ЗК України, Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

2. У випадках, передбачених Земельним Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість. 

Частина 2 коментованої статті передбачає можливість викупу земельної ділянки у випадках, передбачених чинним законодавством України. Викуп земельних ділянок для суспільних потреб передбачено ст. 146 ЗК України. При цьому, слід мати на увазі, що якщо власник дав згоду на викуп у нього земельної ділянки для суспільних потреб, але не згоден з викупною вартістю, питання вирішується у судовому порядку. 

3. Колишній власник земельної ділянки, яка викуплена для суспільних потреб, має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянки та відшкодування збитків, пов'язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянка використовується не для суспільних потреб. 

Частина 3 коментованої статті передбачає можливість захисту прав колишнього власника земельної ділянки, яка була вилучена шляхом викупу, у разі якщо після викупу земельна ділянка використовується не для суспільних потреб. Захист такого права здійснюється шляхом визнання недійсним договору викупу земельної ділянки або його розірвання. Питання про визнання договору недійсним може ставитися тоді, коли викуп земельної ділянки завідомо здійснювався не для суспільних потреб. При цьому колишній власник земельної ділянки також може вимагати відшкодування збитків, пов'язаних з викупом, включаючи втрачену вигоду, відповідно до ст.ст. 156, 157 ЗК України.

Управління Держземагентства у м.Лисичанську