Чому під час повітряної тривоги...

Під час повітряної тривоги ми можемо впіймати себе на моторошній думці, що чекаємо вибухів, а коли чуємо їх — ніби відчуваємо певне полегшення. Так само підсвідомо можемо романтизувати хвилини небезпеки, коли загроза минає — згадувати обстріли, час в укритті чи блекаути з певним теплом, і це лякає.

Забіжимо наперед, аби заспокоїти тих, кому ці відчуття теж знайомі: ви точно не збожеволіли і не стали жорстокими — так працюють захисні механізми нашої психіки (і це добре, що вони працюють).

Як і чому виникає ця гра нашого розуму, пояснює психологиня ЮНІСЕФ Україна Надія Браницька.

 

414477254_679082267741537_1645595065204274349_n_2414460598_679082347741529_3052754139522753970_n_3414477289_679082397741524_6994799968999961275_n_4414480223_679082484408182_2468477035555735511_n_5414479287_679082541074843_3571464695264708253_n_6414459990_679082614408169_3238269489877085567_n_7414479487_679082664408164_3454943479714946333_n_8414483140_679082754408155_6809165433475151313_n_9