Своєчасне звернення до лікаря рятує життя!
- Соціальна сфера
- 22.06.2011
Головним джерелом розповсюдження сказу є лисиці, вовки, єнотовидні собаки, борсуки, куниці, ласки, тхорі, коти і т.п.
Поява диких тварин у населених пунктах, особливо вдень — одна з характерних ознак захворювання їх на сказ. У них відсутній страх перед людиною. Особливо небезпечно, коли тварина лащиться, веде себе як свійська, а зовнішні прояви хвороби ще відсутні. Хворого хижака треба вбити і негайно сповістити у найближчу ветеринарну установу. Фахівці заберуть труп для дослідження на сказ. Забороняється брати хворих у руки, знімати з них шкуру: на шерсті може бути збудник вірусу сказу.
Людина заражається від хворих тварин через укуси, подряпини або при потраплянні слини на слизові оболонки і шкіру, якщо на ній є пошкодження, непомітні навіть для ока. Зараження передається і через предмети, змочені слиною хворих тварин. Місце укусу чи обслинення необхідно негайно промити мильною водою, навколо рани змастити йодом. Після цього треба, по можливості, швидше звернутися в найближчу медичну установу за допомогою. Коли рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти кров, так як разом з нею може бути частково усунутий і збудник сказу. Ні в якому разі не можна висмоктувати кров із рани: вірус сказу може потрапити в організм через слизову оболонку рота.
Забороняється брати обслинений одяг, замивати його після укусу. Слід обережно його зняти, провітрити, відразу висушити на дворі, а потім випрасувати гарячою праскою або прокип’ятити. Грунт в тому місці, де знаходилася хвора тварина, можна обробити розчином соди. Варто пам’ятати, що вірус сказу виділяється із слиною тварин за 10 днів до появи у них зовнішніх ознак захворювання. Тому можна заразитися і від нібито зовсім здорової тварини. Отже, якщо людину покусала, подряпала чи обслинила навіть здорова на вигляд тварина, треба негайно звернутися до лікаря, а таку тварину слід ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів, тому що при знищенні тварини проводиться повний курс щеплень (нині практикується не 40 уколів, а тільки 6, протягом шести місяців не можна вживати алкогольні напої). Чим ближче до мозку місце укусу, тим раніше розвивається захворювання. Найнебезпечніші укуси в голову, шию, кисті та пальці рук. Період від моменту зараження до виникнення захворювання у людини триває від 2 тижнів до 6 місяців, а деколи й до року. Інкубаційний період від укусу до розмноження вірусу в головному мозку можливий до року, але в цей період вірогідність зараження інших осіб мінімальна.
На сьогодні сказ зареєстрований в 113 країнах світу і уражає щорічно близько 50 тис. людей, які мали контакт як з дикими, так і з домашніми тваринами. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно отримують укуси і мають контакти з підозрюваними тваринами близько 10 млн. людей, 4 млн. з числа яких одержують спеціальну медичну допомогу. У світі близько 30 тис. людей щорічно гинуть від сказу після укусів хворими м’ясоїдними. В Україні кількість випадків виявлення сказу коливається в залежності від профілактичної вакцинації тварин: у 2003 р. ?1700, у 2004 р. — трохи більше 800, у 2005 році ця цифра зросла до 2122.
Якщо проаналізувати випадки захворювання на сказ серед різних видів тварин за останні 10 років, то дикі тварини займають 56%, коти і собаки 31%, а сільськогосподарські тварини 13%.
Напружена епізоотична ситуація із захворюванням на сказ, що склалася в Україні створює серйозну загрозу. Якщо в період з 1994 по 2000 рік в Україні померло від сказу шість чоловік, то тільки в 2001 році кількість померлих досягла п’яти чоловік, у 2002 — двох чол., у 2003 — трьох чол., у 2004 — одного чол.
Пам’ятайте, що сказ — хвороба невиліковна, уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо дикими та незнайомими, повинно бути головним правилом для людини. Дорослі мають доступно і переконливо довести дітям правила поводження з невідомими тваринами.