Робота за сумісництвом у сфері недержавної форми власності

ТГИ по вопросам труда

19.02.2014

Питання: Чи може фізична особа прийняти на роботу працівника, який має основне місце роботи, де ведеться його трудова книжка, за сумісництвом з оплатою, нижчою від розміру мінімальної заробітної плати?

Відповідь: Згідно з ч.2 ст. 21 КЗпП України працівникам надано право реалізувати свої здібності до виробничої праці укладанням трудового договору на одному чи одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, тобто працювати за сумісництвом.

Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час.

Порядок прийняття на роботу й умови праці за сумісництвом у сфері недержавної форми власності, в тому числі для фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, регулюються загальними нормами трудового права.

За ст. 102ˡ КЗпП України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, є мінімальна заробітна плата

Нижче від мінімальної заробітної плати не може провадитись оплата виконаної працівником місячної, а також погодинної норми праці (обсягу робіт). Тобто розмір повної тарифної ставки (окладу), встановленої в штатному розписі, не може бути меншим від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, якщо працівника-сумісника прийнято на половину тарифної ставки (окладу), то оплачують його працю пропорційно до відпрацьованої норми, що може становити з 01.12.13р. — 609,0 грн. (1218 грн. :2).

Мінімальна заробітна плата-це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю. Тарифні ставки (посадові оклади) кваліфікованих працівників відповідно до ст.. 96 КЗпП та ст. 6 Закону Україну «Про оплату праці» повинні встановлюватись у розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, і пропорційно до цього розміру тарифної ставки (посадового окладу) має визначатися й оплата праці працівників-сумісників, які виконують кваліфіковану роботу.

Головний державний інспектор праці Л.Власова