Інформація Головного управління економіки облдержадміністрації до єдиного дня інформування населення

Актуальні питання європейської та євроатлантичної інтеграції України

Відносини між Європейським Союзом та Україною головним чином ґрунтуються на Угоді про партнерство і співробітництво (УПС), яка набула чинності в березні 1998 року. УПС підкреслює повагу до основних спільних цінностей як основи для співробітництва, забезпечує відповідні рамки для політичного діалогу, запроваджує основні спільні цілі на основі гармонійних економічних відносин, сталого розвитку, співробітництва в ряді галузей та підтримки зусиль України в напрямку демократії, а також створення інституційної мережі для досягнення цих цілей.
УПС є важливим інструментом для залучення України до правових рамок єдиного європейського ринку та системи СОТ. Вона також несе ряд еволюційних положень, включаючи перспективу створення зони вільної торгівлі.
У рамках УПС запроваджується ряд інституцій двостороннього співробітництва, що забезпечують базу для прийняття подальших відповідних рішень. Такими інституціями є:
– Рада із Співробітництва на міністерському рівні (до неї входять представники: Головуючий в ЄС, Європейська Комісія, Верховний Представник ЄС, Уряд України);
– Комітет із Співробітництва (рівень вищих державних службовців, під головуванням по черзі Європейської Комісії та Української сторони);
– Підкомітети (рівень експертів, підтримуючих роботу Комітету із Співробітництва).
Політичний діалог між ними ведеться шляхом щорічних самітів засідань Ради із Співробітництва, міністрів та вищих урядовців в форматі Трійки.

Основні напрямки співробітництва між Україною та ЄС
Щорічно Радою з питань співробітництва між Україною та ЄС, з урахуванням стану виконання пріоритетів, визначених на попередньому засіданні, схвалюються пріоритетні напрямки двостороннього співробітництва в рамках імплементації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС на наступний період.
На Шостому засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС
(18 березня 2003 р., м. Брюссель) Сторони визначили 7 пріоритетних напрямків імплементації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС:
Енергетика. Цей напрямок охоплюватиме реформу енергетичного сектору, включаючи приватизацію енергогенеруючого та розподільчого сектору та реформу вугільного сектору, продовження співробітництва у сфері відновлювальної енергетики та енергоефективності; інфраструктура транспортування енергоресурсів, особливо транзит газу; ядерна безпека і пов’язані з цим питання, включаючи закриття ЧАЕС та допомогу ЄС у цьому секторі.
Торгівля та інвестиції. Сторони концентруватимуть роботу на заходах, метою яких є прискорення переговорного процесу щодо вступу України у СОТ, включаючи прийняття та впровадження міжнародних стандартів і технічного регулювання, посилення захисту прав інтелектуальної власності відповідно до правил УПС та СОТ. Маючи на увазі зазначене та з метою сприяння загальному інвестиційному клімату, сторони продовжуватимуть докладати зусиль задля вирішення проблемних питань у торгівлі та у сфері інвестицій.
Юстиція і внутрішні справи. Співробітництво концентруватиметься на впровадженні Плану дій ЄС, прийнятого Радою та затвердженого Україною. Це включатиме підготовку схеми, впровадження моніторингу, оцінки та визначення щорічних пріоритетних напрямків. Пріоритетними напрямками діяльності у сфері юстиції та внутрішніх справ є переговори щодо угоди про реадмісію, посилення менеджменту кордонів, включаючи розвиток прикордонної інфраструктури, питання міграції, судової реформи, верховенства права, боротьби з організованою злочинністю у всіх її формах, а також боротьби з тероризмом. Сторони також обговорюватимуть проблеми розширення ЄС, включаючи питання віз.
Наближення законодавства України до норм і стандартів ЄС є ключовою метою і буде відображеною у технічній допомозі ЄС.
Охорона навколишнього середовища. На додаток до співробітництва у сфері ядерної безпеки сторони мають намір концентрувати роботу насамперед на впровадженні Кіотського протоколу. Співробітництво також включатиме проблеми, пов’язані з погіршенням екологічної ситуації на Дунаї та на Чорному морі, у тому числі очищення стічних вод.
Співробітництво у транспортній сфері включатиме подальшу інтеграцію української транспортної інфраструктури, зокрема портів, до європейської транспортної мережі в рамках пан’європейських транспортних коридорів, Чорноморського Пан’європейського транспортного простору ПЕТРА та ТРАСЕКА.
З метою належного вирішення всіх питань у пріоритетних сферах співробітництва та з огляду на розширення ЄС особлива важливість надаватиметься посиленню регіонального та транскордонного співробітництва.

Технічна допомога з боку ЄС.
ЄС є найбільшим донором України. За останні 10 років загальна допомога з боку ЄС становить 1,072 млрд. євро. Ця сума включає технічну допомогу через програму ТASIC, макрофінансову допомогу та гуманітарну допомогу.

Спільна стратегія ЄС щодо України та Стратегія України щодо Європейської Інтеграції
Спільна стратегія ЄС була ухвалена в грудні 1999 року в м. Хельсінкі Європейської Радою як розуміння того, що існує потреба у більш тісних зв’язках між ЄС та державами-членами та конкретними країнами-партнерами.
Спільна Стратегія ЄС щодо України націлена на розвиток стратегічного партнерства між ЄС та Україною на основі УПС, віддаючи належне європейським прагненням України та вітаючи європейський вибір країни.
Стратегія щодо європейської інтеграції визначає основні напрями інтеграційного процесу України щодо ЄС, такі як:
– адаптація законодавства України до законодавства ЄС, забезпечення прав людини;
– економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС (через синхронізоване відкриття ринків ЄС та України, надання на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадження спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників);
– інтеграція України до ЄС у контексті загальноєвропейської безпеки;
– політична консолідація та зміцнення демократії;
– адаптація соціальної політики до стандартів ЄС;
– культурно-освітня і науково-технічна інтеграція;
– регіональна інтеграція України;
– галузева співпраця;
– співробітництво у галузі охорони довкілля.
Стратегія інтеграції України до ЄС окреслює такі сфери внутрішнього забезпечення інтеграційного процесу:
– організаційне забезпечення, яке передбачає визначення центральних органів виконавчої влади, організацій, установ, посадових осіб, відповідальних за здійснення завдань, визначених Стратегією інтеграції; регулярне проведення засідань Української частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС з метою забезпечення виконання завдань, визначених Стратегією інтеграції; створення нових програм у системі освіти, навчання державних службовців за напрямами європейської інтеграції України, програм та мовної підготовки державних службовців та фахівців, які забезпечують процес інтеграції;
– фінансове забезпечення, яке передбачає програми фінансування заходів, спрямованих на інтеграцію України до ЄС, за рахунок бюджетних коштів із залученням коштів програм допомоги ЄС Україні;
– правове забезпечення, яке передбачає здійснення заходів щодо адаптації внутрішнього законодавства та правової освіти до вимог ЄС;
– інформаційне забезпечення, яке передбачає проведення інформаційно-агітаційних кампаній та програм щодо поширення знань про ЄС, відносини Україна – ЄС серед громадськості.

Відносини Україна – НАТО
У березні 1992 р. Україна стала членом Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС). У 1997 р. Україна стає спів засновницею та учасником наступниці РПАС – Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), яка на сьогодні налічує 26 держав-членів НАТО та 20 країн-партнерів.
Україна пройшла шлях від Хартії про особливе партнерство, підписаної 09.07.1997 в Мадриді, через План дій, схвалений 22.11.2002 р. у Празі, в рамках якого реалізується щорічний Цільовий план Україна – НАТО, до Інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ, який було започатковано 21.04.2005 у Вільнюсі. Процес Інтенсифікованого діалогу, започаткований на виконання рішень Мадридського саміту НАТО 1997 р., пропонується країнам, що висловили зацікавленість стати членами Альянсу, і є першим етапом офіційного процесу підготовки країн-аспірантів до членства в НАТО. Цільовий план Україна – НАТО на 2006 р. за своєю філософією та структурою побудовано за схемою Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Виконання ПДЧ є останнім етапом на шляху до отримання країною-претендентом запрошення приєднатися до Альянсу.
З квітня 1999 р., згідно з положеннями Хартії, формат відносин переведено у площину спільного форуму – Комісії Україна-НАТО. Поряд з цим консультативним механізмом співробітництва, Україна використовує також й такі механізми, як спільні робочі групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи, озброєнь, економічної безпеки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, з питань науки і захисту довкілля, а також регулярні засідання Україна-НАТО на рівні політичного, політико-військового керівного, військового, економічного та спеціального комітетів.

Аргументація прихильників / супротивників вступу України до НАТО


ПРИХИЛЬНИКИ

СУПРОТИВНИКИ

Зовнішньополітичні аргументи

1. НАТО є стабілізуючим чинником в світі

1. НАТО – це агресивний військовий блок, підконтрольний США

2. НАТО – це альянс колективної безпеки

2. У разі вступу України до НАТО значно погіршають двосторонні відносини з Росією

3. Входження в ЄС можливо, тільки якщо країна-кандидат є членом НАТО

3. НАТО втратило сенс існування із закінченням «холодної війни»

4. Членство в НАТО значно підсилить міжнародний авторитет України

4. У разі вступу країни в НАТО українським солдатам доведеться воювати за чужі інтереси

5. Інтеграція України до НАТО є приєднанням до активної боротьби проти міжнародного тероризму

5. Вступ до НАТО приведе до втрати незалежності

6. НАТО - це союз демократичних країн із загальними цінностями

6. Входження України в НАТО – це один з етапів реалізації геостратегії США по створенню буферної зони між Росією і країнами «серединної» Європи

7. Членство України в НАТО означатиме остаточний вихід країни із зони впливу Росії

7. Після вступу України в НАТО значно збільшаться витрати країни на оборону і доведеться здійснювати закупівлі зброї у країн членів альянсу

8. Збільшаться інвестиційні потоки після вступу України до НАТО

8. Підвищення рівня терористичної загрози для України

9. Вступ в НАТО позбавить Україну позаблокового статусу

Внутрішньополітичні аргументи

1. Негативний образ НАТО у більшості населення України – це стереотип, що склався під впливом радянської пропаганди

1. Вступ до НАТО для значного числа громадян країни означатиме втрату соціокультурної ідентичності.

2. Членство в НАТО надасть Україні гарантії територіальної цілісності і національної безпеки

2. Приєднання України до НАТО загострить напругу усередині країни.

3. Вступ України в НАТО укріпить і модернізує армію

3. Країнам, що вступають до НАТО, нав'язуються військові стандарти, для України це означатиме знищення ВПК.

4. Членство в НАТО сприятиме розвитку демократії в країні

 

 

Заходи Луганської облдержадміністрації щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України
Луганська облдержадміністрація цілеспрямовано проводить роботу з регіональної інтеграції України у світовий економічний і політичний простір і розвиток відносин з регіонами Європейського Союзу.
Усвідомлюючи, що пріоритетом у роботі, пов’язаній з реалізацією стратегічного курсу України на європейську інтеграцію, є підвищення рівня поінформованості громадян про зміст національних інтересів, кожний рік розробляється та реалізується регіональний План заходів облдержадміністрації щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. Планові заходи з цього питання фінансуються за рахунок обласного бюджету, а також організацій та проектів, які працюють в області.
Розпорядженням голови облдержадміністрації створено Координаційну раду з питань інформування громадськості Луганської області з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України. На даний час проводиться робота зі створення регіональної цільової програми інформування громадськості Луганської області з питань європейської і євроатлантичної інтеграції.
Діяльність Координаційної ради має на меті здійснення суспільного діалогу стосовно вступу України до об’єднаної Європи, роз’яснення перспектив європейської інтеграції України, координацію зусиль органів влади, громадських організацій, освітніх закладів, засобів масової інформації, представників бізнесу щодо участі у процесах регіоналізації міжнародного співробітництва, впровадження прогресивних європейських досягнень у соціально-економічній та науково – культурній сферах.
У Головному управлінні економіки облдержадміністрації з лютого 2006 року створений і працює відділ європейської інтеграції та виставкової діяльності, який координує роботу структурних підрозділів облдержадміністрації із зазначених питань.
У цьому сенсі робота проводиться по декількох напрямах, а саме:
– через ЗМІ (роз’яснення державної політики у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції);
– проведення за участю громадськості заходів щодо окремих актуальних питань співпраці з ЄС, зокрема: проведення Дня Європи і днів держав-членів ЄС і забезпечення їх висвітлення в засобах масової інформації (щороку в Луганській області у понад 3 тис. заходів, присвячених святкуванню Дня Європи, беруть участь близько 600 тис. осіб);
– проведення соціологічних досліджень і моніторингу обізнаності громадськості про співпрацю з ЄС, вивчення громадської думки з актуальних питань європейської і євроатлантичної інтеграції і забезпечення висвітлення їх результатів, зокрема, здійснення громадського моніторингу європейської та євроатлантичної інтеграції України в Луганській області громадською організацією «Луганська Обласна Фундація «Регіон і Громада»;
– проведення громадських читань з актуальних питань європейської і євроатлантичної інтеграції;
– здійснення заходів, направлених на популяризацію міжрегіональної і трансграничної співпраці з ЄС, зокрема в рамках єврорегіонів;
– підготовка (зокрема за кордоном) вчителів і викладачів учбових закладів з питань європейської і євроатлантичної інтеграції;
– проведення конкурсів творчих робіт учнів, конференцій, вікторин з питань співпраці з ЄС, зокрема в рамках програми «Європа в школі»;
– організація відвідин українськими студентами держав-членів ЄС з метою ознайомлення їх з політичним, соціально-економічним, культурним життям.
На веб-сторінці облдержадміністрації запроваджений тематичний розділ «Європейський вибір: регіональний аспект», який містіть інформацію про історію та сучасність Європейського Співтовариства, стратегію взаємодії України з Євросоюзом, нормативно-правову базу відносин Україна-ЄС, заходи обласної влади у напрямку співпраці з країнами Євросоюзу, журналістські матеріали з європейської тематики тощо. Також діє розділ «Україна – НАТО».
У напрямку інформування громадськості щодо цілей та перспектив входження нашої держави до Європейського Союзу, роз’яснення положень спільних угод, укладених між Україною та ЄС засоби масової інформації області продовжують розміщувати матеріали стосовно актуальних питань співробітництва України та Євросоюзу.
Інформаційні служби облдержадміністрації регулярно готують інформаційно-аналітичні матеріали про діяльність Європейського Союзу, про розвиток партнерських відносин обласної влади, підприємств, ділових кіл, учбових закладів області з країнами ЄС, заходів, що проводяться урядом з метою забезпечення впровадження європейських стандартів життя, відвідинах області бізнесменами і дипломатами цих країн. Матеріали розміщуються в новинній стрічці веб-сайту облдержадміністрації і розсилаються в обласні і місцеві мас-медіа регіону через єдину електронну мережу «облдержадміністрація – ЗМІ» (більше 120 ЗМІ-АБОНЕНТІВ).