Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків ч.2
- Жінки. Мир. Безпека
- 04.10.2025
Законодавчий поступ у галузі гендерної рівності в Україні тривав у період IV–VI скликання Верховної Ради, хоча значний прогрес був лише на папері. На початку 2000-х жінки в парламенті становили лише 5,5%, що ускладнювало реальне впровадження змін. Активне жіноче громадянське суспільство, зокрема організації «Союз українок» і «Жіноча Громада», активно піднімало питання дискримінації жінок, що сприяло політичним змінам.
Завдяки їхній діяльності у 2003 році Верховна Рада ратифікувала Факультативний протокол до Конвенції про ліквідацію дискримінації щодо жінок. 2004 року відбулися парламентські слухання, присвячені становищу жінок в Україні, що стало важливим кроком до визнання гендерної рівності як головного напрямку законодавчої політики.
У 2005 році після численних дебатів і тиску з боку громадянського суспільства був ухвалений Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Цей закон став першим кроком до практичного втілення гендерної рівності, хоча не передбачав спеціальних заходів для підтримки жінок у політиці, зокрема гендерних квот.
Під час обговорення питання гендерних квот законодавці відкинули їх через побоювання, що це буде виглядати як «пільги» для жінок, які, на їхню думку, не могли б досягти успіху в політиці без таких заходів. Це відображало страх перед змінами та неповагу до ролі жінки в публічній сфері того часу.
Попри це, Закон відкрив нові можливості для змін, зокрема через створення у 2011 році міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості», яке стало важливим кроком у подоланні політичних бар'єрів і забезпеченні гендерної рівності.
Протягом наступних років було ухвалено ряд законів, які зміцнили позиції жінок у боротьбі за права, зокрема Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» у 2012 році та Закон про протидію торгівлі людьми.
Ці законодавчі зміни стали основою для подальшого руху до гендерної рівності в Україні. Однак боротьба за рівні права ще не завершена і продовжується через нові ініціативи, вдосконалення законів і підтримку громадських організацій.
Матеріал дослідження авторства Світлани Оксамитної підготовлено за підтримки Національного демократичного інституту (НДІ) в рамках проєкту «Гендерна рівність в Україні – що змінилось за 30 років?», ініційованого Міжфракційним депутатським об’єднанням «Рівні можливості».
Продовження та фінал в наступній частині