Булінг: ознаки та куди зветратися по допомогу
Булінг (цькування) — небажане явище, з яким можуть зіткнутися учасники освітнього процесу
Найчастіше від нього потерпають діти. Стусани, погрози, ігнорування, вимагання грошей – усе це може бути проявами цькування.
Закон визначає булінг як дії, що вчиняються стосовно дитини або дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу і полягають у:
- психологічному (погрози, шантаж, принизливі погляди);
- фізичному (штовхання, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень);
- економічному (крадіжки, пошкодження одягу чи особистих речей);
- сексуальному насильстві (образливі рухи тіла, зйомки в роздягальнях, образи сексуального характеру).
Розрізняють також кібербулінг — цькування із застосуванням електронних комунікацій (залякування та шантаж через повідомлення в соцмережах, публікація фото та відео принизливого змісту).
Однак не завжди насильство в освітніх закладах є булінгом. До типових ознак булінгу належать:
- систематичність (повторюваність);
- наявність сторін (кривдник, потерпілий, можуть бути спостерігачі);
- наслідком дій кривдника могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 3400 грн або громадські роботи.
Куди звертатися по допомогу:
- до керівника закладу освіти;
- до поліції;
- проконсультуватися можна, зателефонувавши на Національну гарячу лінію для дітей та молоді 116 111.