Віталій Безгін: Давайте ще раз відверто і розлуго поговоримо про реверсну дотацію та кроки на зустріч місцевому самоврядуванню в бюджетному процесі 2025

Що маємо станом на зараз, де позиції сторін однакові:

- Збереження 64% ПДФО;

- Збереження єдиного податку;

- Відновлення ДФРР.

Це все, нагадаю, в країні, що майже 1000 днів веде повномасштабну війну і де ~ половина бюджету - це допомога партнерів, а всі кошти вітчизняних платників податків йдуть на підтримку ЗСУ.

Що не так з агресивною риторикою окремих політиків по реверсу?

1. Реверсна дотація завжди існувала і 2024 рік був винятком, коли її не виймали. Чому існувала? Щоб не весь тягар по допомозі слабшим громадам (базова дотація) на себе брав державний бюджет. А солідарно частину тягара брали на себе багаті громади.

2. Повномасштабна війна призвела до великого дисбалансу. Частину територій знищено з точки зору довоєнних джерел надходження до бюджетів. Прибутки підприємств на Харківщині знизились втричі. Понад 60% громад Запорізької області мають критичний рівень фінансової спроможності. На Херсонщині є громади, що на 80+% залежні від державної підтримки. Але(!) є громади, куди релокувався бізнес і зросли фінансові надходження. Тому держава має шукати баланс.

3. Не існує єдиної позиції всеукраїнських асоціацій з цього питання. Дві з трьох асоціацій базового рівня місцевого самоврядування підтримують виїмку реверсної дотації, але просто мають менше фінансового ресурсу, щоб доносити свою позицію в ЗМІ.

Тому, на мій погляд, обираючи між різними версіями не найбільш позитивних сценаріїв, держава має захистити не обласні центри та більш заможних, а захистити, перш за все, громади й мешканців тих територій, що є деокупованими, ураженими та прифронтовими. При всій повазі до окремих потужних мерів з тилу, які, зокрема, сильно допомагають ЗСУ.

Саме така позиція є державницькою і саме над забезпеченням дотацій для прифронтових громад, варто зосередитись парламентарям під час остаточного ухвалення бюджету.