Звільнення Луганщини: пам'ятаємо Героїв, виборюємо Незалежність

Луганська ОДА інформує

21.07.2017

Цими днями на Луганщині відзначають третю річницю визволення від незаконних озброєних формувань Рубіжного, Сєвєродонецька, Лисичанська та Попасної.

Для жителів цих міст перше півріччя 2014 року виявилося найстрашнішим з часів Другої світової війни. Вторгнення найманців... Постійні відгуки артилерії... Серед перехожих — озброєні сепаратисти. Стрес у людей накопичувався щохвилини та невдовзі переріс у страх — втратити рідних, лишитися майна тай просто виходити зайвий раз на вулицю.

19 липня Національною гвардією та Збройними силами України було розпочато спільну операцію зі звільнення стратегічно важливого транспортного вузла Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації. Упродовж двох днів наші воїни розташувалися у передмістях Попасної, Рубіжного і Сєвєродонецька.

Рубіжне було звільнено 21 липня. Слідом за ЗСУ у місто увійшла зведена група ГУ МВС у Луганській області разом з батальйонами міліції особливого призначення «Чернігів», «Луганськ-1» та батальйоном «Айдар». Бійці Сергій Паращенко, Антон Потурайко та Тарас Симоненко встановили Державний прапор на будівлях міської ради та відділу міліції.

Наступного ранку атакуючий тиск на озброєні бандфомування з трьох боків продовжився. У звільненні Сєвєродонецька відзначився командир окремої криворізької бригади охорони громадського порядку, військової частини 3011 Центрального оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України, полковник Олександр Радієвський, який загинув 23 липня під час бою за Лисичанськ. Прикриваючи свого командира, також віддали свої життя за Україну командир батальйону підполковник Павло Сніцар та стрілець-солдат Ігор Коцяр.

Посмертно Олександру Радієвському присвоєно звання генерал-майора.

Операцію з визволення Попасної проводив добровольчий батальйон спеціального призначення Національної Гвардії України «Донбас». Розпочата 18 липня, вона тривала до 22 липня і закінчилася повним зачищенням міста від бойовиків. Під час визволення загинули троє бійців: Сергій Бохонько, Костянтин Блозва та Ігор Черняк. А Василь Гончаренко помер у лікарні від тяжких поранень.

24 липня від незаконних озброєних формувань та прибічників «руського міра» було повністю звільнено Лисичанськ.

До наших міст повернулися закон і порядок, а головне — спокій.

«Три роки минуло з того часу, як захисники України визволили міста Луганщини від кількамісячної ворожої окупації. Жителі зазначених міст знов змогли жити у мирній країні. Але вибухи і постріли лунають і сьогодні. Третина території області все ще знаходиться під контролем колаборантів і бандформувань. Упевнений, що невдовзі ми повернено контроль над захопленою територію, та Державний Прапор України замайорить над усією Луганщиною!» — наголосив голова Луганської обласної державної адміністрації — керівник обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз.

Ми вдячні військовим, які повернули нам спокій, мирне життя, українські законність і правопорядок. Пам’ять народу ніколи не забуде тих, хто загинув, захищаючи та відстоюючи незалежність, територіальну цілісність, право українців самим обирати шлях у майбутнє.

У ці дні закликаємо усіх доєднатися до акції #Зроби_подарунок_Захиснику_Незалежності.

Подаруйте приємну мить тим, хто сьогодні боронить нашу рідну Україну.