Профілактика туберкульозу

Соціальна сфера
07.11.2017

Туберкульоз, за визначенням провідних вчених, продовжує залишатися глобальною проблемою. Початок минулого десятиріччя характеризувався погіршенням епідемічної ситуації з туберкульозу. Ця соціально небезпечна хвороба стала проблемою багатьох країн світу і найбільш торкнулась країн Східної Європи. Епідемічна ситуація стосовно туберкульозу в Україні почала погіршуватись з 1992 року. Захворюваність за 11 років зросла в 2,0 рази і досягла рівня 84,1 на 100 тис. населення, а смертність збільшилася в 1,8 рази і становить, відповідно, 25,3 осіб на 100 тис. населення. За 9 місяців поточного року у місті Лисичанську також спостерігається зріст захворювання всіма формами туберкульозу на 19 %, а захворюваність на туберкульоз з виділенням мікобактерій на 32 %.

Туберкульоз — інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища. Проте у групі ризику — алкоголіки, наркомани, безпритульні або найбідніші люди. Туберкульоз уражає всі органи й системи людського організму, та найчастіше він виявляється в легенях.

Мікобактерії — дуже стійкі в навколишньому середовищі: в річковій воді збудник зберігається до 5 місяців, у ґрунті — 1-2 роки, у вуличному пилу — до 10 діб, у приміщеннях при розсіяному світлі — до півтора місяця, в маслі, сирах, що зберігаються у холодильнику — 8 міс. Вони добре витримують нагрівання до +85° С і охолодження до −200° С. При температурі мінус 20° мікобактерії туберкульозу зберігають життєздатність протягом 7 років. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хвилини.

Зараження відбувається повітряно-пиловим (через вдихання зараженого пилу), повітряно-крапельним (через вдихання повітря, в яке кашляв або чхав хворий). Взагалі захворіти можна аліментарним шляхом — через їжу, посуд, побутові речі. Захворювання у інфікованих осіб розвивається, коли у людини знижений імунітет унаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, алкоголізму, наркоманії та інших захворювань, недостатнього харчування, виснажливої праці.

Найчастіші симптоми туберкульозу: стійкий кашель із виділенням мокротиння, тривале підвищення температури тіла, швидка втома, втрата апетиту та безпричинне схуднення, потовиділення, особливо вночі, задишка, кровохаркання. В частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися безсимптомно або виявляється лише один із симптомів.

Хронічного перебігу хвороба набуває тоді, коли хворий приймає не всі призначені лікарем протитуберкульозні препарати або приймає їх нерегулярно, робить тривалі перерви в лікуванні.

При наявності симптомів захворювання необхідно терміново звернутися до лікаря, і ні в якому разі не займатися самолікуванням. При своєчасній діагностиці і правильному лікуванні хворі на туберкульоз одужують. Особливо важливо звернутися до лікаря на початку захворювання, коли успіх лікування найбільш ймовірний. Тому так необхідно своєчасно проходити медичні огляди, в тому числі і флюорографію органів грудної клітки, яка фактично є основним методом діагностики туберкульозу легень. Слідкуйте за реакцією Манту, на сьогодні цей метод залишається основним серед методів виявлення туберкульозу у дітей. Пробу Манту необхідно робити щорічно.

Щоб вберегтися від туберкульозу необхідно турбуватися про своє здоров’я:

— правильно харчуватися, займатися фізкультурою, дотримуватися особистої гігієни, частіше бувати на свіжому повітрі;

— категорично уникати можливості залучення до шкідливих звичок;

— щорічно обстежувати ся на туберкульоз (туберкулінодіагностика в дитячому віці, флюорографічне обстеження у дорослих);

— ні в якому разі не відмовлятися від щеплення проти туберкульозу;

— негайно звертатися до лікаря при виявленні симптомів, підозрілих на туберкульоз.

Пам’ятайте! Ваше здоров’я — у ваших руках!

Лисичанська міськрайона філія ДУ "Луганський обласний лабораторний центр МОЗ України