Податкова служба відповідає на запитання

Сплата єдиного внеску при припиненні діяльності.

ЗАПИТАННЯ: Чи сплачує єдиний внесок підприємець — платник єдиного податку за період, у якому подано заяву про припинення підприємницької діяльності?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до підпункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 частини 8 статті 9 Закону).

Підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5 (далі — Інструкція №21-5) визначено, що фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе суму єдиного внеску, яка не може бути меншою мінімального внеску на місяць (підпункт 4.6.1 пункту 4.6 Інструкції №21-5).

Сума єдиного внеску для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування становить 34,7 % суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини 1 статті 7 Закону). Мінімальний розмір єдиного внеску визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, на який нараховується заробітна плата (дохід) (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону).

Враховуючи зазначене вище, фізична особа — підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, нараховує та сплачує єдиний внесок за кожний повний або неповний відпрацьований місяць. Отже, за місяць, в якому подано заяву про припинення підприємницької діяльності, фізична особа — підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, сплачує єдиний внесок в розмірі, який визначає самостійно, але не менше мінімального страхового внеску.

Єдиний соціальний внесок із суми допомоги по вагітності та пологам.

ЗАПИТАННЯ: Чи треба підприємцю обкладати єдиним соціальним внеском суму допомоги працівниці по вагітності та пологах?

ВІДПОВІДЬ: Починаючи з 1 липня 2013 року на суму такої допомоги нараховують 33,2 %, а утримують — 2 % єдиного соціального внеску. Раніше такі виплати єдиним соціальним внеском не обкладалися.

Державна податкова інспекція у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганської області

Податковий борг — в розстрочку.

Для підтримки стабільної роботи суб’єктів господарювання, у яких виникла загроза податкового боргу, у поточному році ДПІ у м. Лисичанську, у межах своїх повноважень, прийнято 23 рішення про розстрочку податкових зобов’язань для 13 платників податків на загальну суму 4581,3 тис.грн.

Як повідомив начальник відділу обслуговування платників податків ДПІ у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області Олександр Батуков: «На сьогоднішній день по 3 рішенням розстрочені суми погашені у повному обсязі, що складає понад 2,8 млн. грн.; по 20 діючим розстрочкам залишок суми, яка підлягає сплаті, складає 1406,1 тис.грн.»

Серед підприємств, які неодноразово звертались до ДПІ за наданням розстрочок і справно їх сплачували такі суб’єкти господарювання, як: фізична особа-підприємець Курганов В. В. (з 81,5 тис.грн. розстрочених сум сплачено 54,5 тис.грн.); ПП «Ресурс» (з 265,9 тис.грн — вся сума сплачена достроково!); ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (з 1789,5 тис.грн. сплачено 741,0 тис.грн.).

Для розстрочення або відстрочення податкового боргу платнику податків необхідно написати заяву, та подати її до органу державної податкової служби за місцем обліку. У заяві зазначаються: суми податків, зборів, штрафних санкцій, пені, сплату яких платник податків просить розстрочити або відстрочити. Окремо необхідно зазначити строк розстрочення або відстрочення та періоди сплати. При цьому, окремо вказуються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув. До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:1) переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; 2) аналізу фінансового стану; 3) графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; 4) розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податку регламентовано статтею 100 Податкового кодексу України.

Як зазначив Олександр Батуков — «Застосування процедури розстрочки податкових зобов’язань у більшості випадків допомагає підприємству покращити своє фінансове становище, попередити перехід до категорії боржників. І така процедура має позитивний вплив, насамперед, на стабілізацію фінансового становища самого підприємства».

Державна податкова інспекція у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області