Не втрачена культура: Лисиччина скарбничка": ніжність акварелі, серце вчителя та світло краси Ольги Тєлушкіної
- Культура
- 08.09.2026
У Лисичанську пані Ольга була невіддільною частиною культурно-освітнього простору: 17 років вона віддала викладанню у мистецьких школах Лисичанська та Новодружеська (з них 10 років завідувала художніми відділеннями), а також 9 років передавала досвід студентам Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Разом із вихованцями вони незмінно підкорювали міські, обласні та всеукраїнські виставки й конкурси.
Повномасштабна війна змусила художницю залишити рідний дім. Однією з найцінніших речей, які вона зберегла та вивезла з собою в евакуацію, стали її акварелі із зображеннями рідного Лисичанська — жива пам’ять про рідні вулиці й затишок. Пройшовши непростий шлях Україною (Кам’янець-Подільський, Вінниця) та Польщею (Люблін), вона знайшла душевну опору в архітектурі та мистецтві. Споглядання величних пам’яток надихнуло її на серію робіт із замками та фортецями, які згодом вийшли у вигляді наборів листівок, а нині її натхнення живиться старовинною красою Любліна.
Нині пані Ольга продовжує навчати та надихати: вона викладає образотворче мистецтво онлайн для українських дітей, розкиданих по світу, а також для дорослих, які знаходять у малюванні внутрішній спокій і гармонію.
Проте найзаповітніша мрія художниці незмінно лине до рідного міста:
«Мрію організувати велику виставку робіт, а найголовніше — побачити нашу художню школу знову наповненою життям, творчістю та дитячим сміхом у вільному мирному Лисичанську».
Пишаємося силою духу, педагогічним хистом і витонченим талантом нашої землячки й продовжуємо зберігати культурну спадщину Лисичанська разом!
