Культура "НеВтраченаКультура: Лисиччина скарбничка": поетичне слово, історія та незламний дух Валерія Кіхтенка"НеВтраченаКультура: Лисиччина скарбничка": поетичне слово, історія та незламний дух Валерія Кіхтенка
- Культура
- 28.08.2026
До Дня міста відділ культури продовжує знайомство з видатними земляками у межах проєкту «НеВтраченаКультура: Лисиччина скарбничка»! Сьогодні наша розповідь присвячена людині, яка роками закохувала світ у наш край через слово, музику та історію — журналісту, письменнику, поетові та краєзнавцю Валерію Кіхтенку (творчий псевдонім — Tanzelvurm).
Для багатьох лисичан Валерій Олексійович — це голос і літописець рідного міста, адже його творчий шлях триває ще з 1988 року. Він очолював місцеву організацію Національної спілки журналістів України, яка визнавалася найкращою в області, був відзначений званням «Людина року в Лисичанську», видавав поетичні збірки, писав пісні та відкривав таємниці минулого у своїх легендарних краєзнавчих книгах «Легенди Лисичанська» та «Невідомий Лисичанськ».
Через війну Валерій Кіхтенко був змушений залишити дім і нині живе у місті Дрогобич на Львівщині. Духовною опорою та джерелом сили для нього стали безмежна любов до Лисичанська, пам’ять та непохитна віра у справедливість:
«Моєю духовною опорою стала пам’ять, любов до рідного міста і віра, що все це не дарма. Що одного дня я повернусь і поверну собі втрачене життя...»
У Дрогобичі митець продовжує активну творчість: працює журналістом і фільммейкером у благодійному фонді «Карітас», створюючи документальні стрічки. Він пише прозу в жанрах фентезі, містики й драми («Пластилінові боги», «Дитя всевидяче», «Коло», «Жаме Вю», «Попіл в очах незнайомця», «Забуті янголами»), які перекладені англійською та доступні на Amazon, а також створює путівник «Дрогобич для закоханих». Окрім того, автор продовжує писати чудові вірші й сміливо експериментує з сучасними технологіями штучного інтелекту, перетворюючи власну поезію на дивовижні пісні.
Проте найбільша мрія письменника лишається нерозривно пов’язаною з поверненням додому:
«Основний тираж останньої книги про Лисичанськ – "Невідомий Лисичанськ" залишився в Лисичанську, в моєму домі, я не зміг його взяти з собою. Тому мрію перевидати цю краєзнавчу збірку та подарувати її всім, хто повернуться».
Пишаємося незламністю, мудрістю та невичерпним талантом нашого земляка й продовжуємо зберігати культурну спадщину Лисичанська разом!