Культура Поетичне слово та розмаїття талантів Наталії Міхайлової: у межах проєкту "Не Втрачена Культура"Поетичне слово та розмаїття талантів Наталії Міхайлової: у межах проєкту "Не Втрачена Культура"
- Культура
- 24.08.2026
До Дня міста Лисичанська продовжуємо знайомити із земляками в межах проєкту «Не Втрачена Культура: Лисиччина скарбничка». Цього разу розповідь присвячена поетесі, письменниці, художниці та майстрині декоративно-ужиткового мистецтва Наталії Міхайловій.
Понад 11 років пані Наталія присвячує вільній творчості. Жителі Лисичанської громади пам’ятають її літературні зустрічі, презентації книг, фестивалі та виставки. Вона власноруч прикрашала будівлі та розфарбовувала зупинки українськими орнаментами в Мирній Долині, Білій Горі та Підлісному, а також створює вишиті полотна, картини й в’язані іграшки.
Через війну Наталія Міхайлова була змушена залишити рідний дім і наразі проживає в селі Думанів Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині. Головною духовною опорою для неї є віра в Добро, краса природи та думки про найрідніших, які захищають Україну на фронті.
На новому місці авторка продовжує творити. Вона видала чотири збірки («Світ моїх думок», «Двічі в одну воду», «Три кольори осені», «Абрикосове вино»), є співавторкою багатьох альманахів, входить до літературних об’єднань «Ліра» (м. Кам’янець-Подільський) та «Автограф» (смт Ярмолинці), є членкинею Конгресу літераторів України (м. Хмельницький) і виступає у колективі «Світанкові роси».
Попри випробування, мисткиня зберігає спокій та віру в майбутнє: «Стараюся поки про це не думати, бо ніхто не знає наперед своєї долі. Буде повернення – знайду чим займатися».
Пишаємося працею та натхненням нашої землячки й продовжуємо зберігати культурну спадщину Лисичанська!