Про стан справ у вугільній промисловості Луганської області
- У міській раді
- 20.08.2009
Інформація Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації до єдиного дня інформування населення області
Поклади вугілля на території нинішньої Луганської області були відкриті ще в 1720 р. Наприкінці того ж сторіччя почалося промислове видобування вугілля на примітивних шахтах (рудниках) нинішніх міст Лисичанська і Луганська.
Першу державну шахту було закладено у 1795 році в районі сучасного м. Лисичанська (тоді – Лисичий Байрак). Потужний поштовх для розвитку гірничої справи дало прокладання залізничних віток по території області. У результаті цього в районах міст Антрацита і Красного Луча відкриваються шахти промисловців Кольберга, Кочергіна, Штерича та ін., створюється акціонерне товариство Боковських антрацитівських рудників, у м. Луганську - Селезньовський рудник, у м. Свердловську будуються шахти Англійського акціонерного товариства і т. п. Зважаючи на повністю ручну працю, результати роботи гірників тих часів вражають. Так, у 1887 році видобуток 4 шахт в районі м. Ровеньки досягнув 12 тис. пудів (192 тис. тонн) антрациту за рік. Першу шахту в районі сучасного м. Красний Луч засновано в 1894 р., а в 1910 р. тут діяло вже 18 шахт із річним видобутком 1,3 млн. тонн вугілля.
За минулі 200 років промислового видобутку вугілля на Луганщині накопичено величезний досвід ведення гірничої справи, розроблено нові технології розробки вугільних пластів, гірники отримали механізовані сучасні прохідницькі й добувні комплекси, кардинально підвищено техніку безпеки праці.
На цей час Луганська область має значний сировинний потенціал, розвинену інфраструктуру вугільної промисловості, вигідне географо-економічне положення.
Балансові запаси вугілля області становлять 18,0 млрд. тонн. По марочному складу переважає кам'яне вугілля, інші запаси представлені антрацитами. Запаси коксівного вугілля розміщені в Краснодонському і Стахановському районах і становлять 4,6 млрд. тонн, у т. ч. 2,6 млрд. тонн особливо коштовних марок.
Забезпеченість діючих шахт області балансовими запасами вугілля становить 2,4 млрд. тонн, якого вистачить на 50-60 років, але характеризується наявністю 1,5 млрд. тонн тонких (потужністю до 1,0 м) пластів зі складними гірничо-геологічними умовами.
Луганська область має значні сприятливі природні й економічні умови для ефективного розвитку вугільної промисловості. Різноманіття вугілля (антрацит, коксівне, енергетичне) та його висока теплотворна здатність дозволяють використовувати його в металургійному виробництві, хімічній промисловості, енергетиці.
Розташування області на території Донецького кам’яновугільного басейну надало їй роль паливної бази країни.
В області видобувається 34 % кам’яного вугілля України, при цьому частка Луганщини в обсязі видобутку державних шахт країни становить 46 %.
Вугільна промисловість регіону є важливою частиною господарського комплексу Луганщини і складається із 197 виробничих одиниць. З них:
- 101 підприємство підпорядковано Мінвуглепрому, у тому числі 41 шахта, 14 збагачувальних фабрик, 46 інших підприємств ВТУ, РМЗ, ШБУ тощо;
- 96 підприємств недержавної форми власності (ТОВ, ПП, ВАТ, у тому числі 67 із ліцензіями на видобуток вугілля).
Середня глибина ведення експлуатаційних робіт становить 780 м, понад третини шахт працюють на глибинах більше 900 м. Близько 50 % шахт розробляють пласти небезпечні за раптовими викидами вугілля та газу.
Особливо складні умови обробки пластів на шахтах ДП «Луганськвугілля», ДП «Первомайськвугілля», ВАТ «Краснодонвугілля».
Частка вугільної промисловості в обсягах промислового виробництва області становить 11 %. На підприємствах галузі працює понад 100 тис. осіб.
Станом на 1991 рік в області видобуток вугілля вели 99 шахт із запасами 3,5 млрд. тонн і річним видобутком 44 млн. тонн.
На теперішній час працює 80 шахт, з яких 41 державної форми власності і 6 шахт ВАТ «Краснодонвугілля» і 33 нетипові шахти з балансовими запасами 2,5 млрд. тонн.
При сумарній проектній потужності шахт 28,0 млн. тонн рядового вугілля на рік видобуток складає:
- 27,1 млн. тонн у 2006 році;
- 25,1 млн. тонн у 2007 році;
- 26,5 млн. тонн у 2008 році;
- 26,5 млн. тонн планове завдання на 2009 рік.
За сім місяців поточного року підприємствами вугільної галузі видобуто 13,5 млн. тонн вугілля. Виконання завдання Мінвуглепрому становить 100,6 %. У порівнянні з минулим роком видобуток вугілля зменшено на 1,9 млн. тонн.
На шахтах області пройдено 89,1 км гірничих виробок (100,1 %), що на 10,7 км менше ніж за аналогічний період минулого року.
На електростанції України відвантажено 4,8 млн. тонн вугілля, що на 0,5 млн. тонн менше ніж за аналогічний період 2008 року.
Наведені вище основні показники свідчать, що в поточному році вугільна галузь області працює напружено. З 7 державних вугледобувних підприємств області 6 працює зі збитками.
Доведені завдання з видобутку вугілля при існуючій середній ціні на енергетичне вугілля 465,18 грн. за тонну не забезпечують своєчасну виплату заробітної плати і загальнообов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та Пенсійного фонду України, де заборгованість станом на 01.07.2009 становить 342,9 млн. грн.
Така ситуація склалася як унаслідок об’єктивних причин – світової фінансово-економічної кризи, так і через суто внутрішні проблеми – хронічне недофінансування вугледобувних підприємств на капітальне будівництво.
Слід зазначити, що за останні 9 років розкрито 2 нових горизонти.
Проте, не формуються амортизаційні засоби як джерело відновлення основних фондів, зношування яких сягає 80-90 %.
Не створюються умови для випередження в розвитку запасів, що призводить до несвоєчасного відновлення очисної лінії забоїв.
Відсутність фінансування призвела до того, що на теперішній час 23 забої підготовлено гірничими роботами, але не оснащено необхідним обладнанням.
Одним зі шляхів вирішення проблем, які накопичилися в галузі, є залучення недержавних інвестицій.
Приватизація ВАТ «Краснодонвугілля» - яскравий приклад цьому.
Сьогодні рівень видобутку вугілля з доприватизаційного періоду збільшився на 2 млн. тонн а рік. Відпускна ціна вугільної продукції збільшилася з 230 грн. до 410 грн. за тонну. Заробітна плата шахтарів зросла з 872 грн. до 2883 грн. На одного робітника приходиться 1617 грн. на охорону праці. І найголовніше – знайдено надійного споживача вугільної продукції, впроваджуються нові технології з енергозбереження і використання шахтного газу метану.
Середні показники ДП «Луганськвугілля», ДП «Донбасантрацит», ДП «Первомайськвугілля» значно гірші: за рівнем видобутку вугілля (на 76,4 %), собівартість вугілля вища в два рази. Це проходить на фоні нульового виділення державних коштів до ВАТ «Краснодонвугілля» та дотації зазначеним державним підприємствам по всіх джерелах фінансування 1,45 млрд. за минулий рік.
Найболючішою проблемою галузі є реструктуризація.
На сьогоднішній день у Луганській області на різній стадії ліквідації перебуває 48 вугледобувних підприємств.
Фінансування заходів із ліквідації цих підприємств проходить не в повному обсязі, а екологічні напрями взагалі виключено з проектів ліквідації шахт.
Станом на 01.08.2009 обсяги виконаних робіт становлять 1,6 млрд. грн., або 57,2 %.
Основними проблемами територій, де ліквідовано шахти, є:
- забезпечення зайнятості населення;
- стан соціальної інфраструктури;
- підтоплення територій шахтними водами;
- рекультивація породних відвалів.
Для вирішення зазначених проблем облдержадміністрацією спільно з обласною радою підготовлено проект Угоди регіонального розвитку Луганської області між Кабінетом Міністрів України та Луганською обласною радою.
На цей час проект Угоди знаходиться на узгодженні в центральних органах виконавчої влади.
Для подолання кризи вагомим кроком повинно стати виконання програми капітального будівництва в галузі, яка передбачає зосередження засобів і коштів на завершенні робіт на об’єктах із високим ступенем готовності, а також реконструкції та будівництві шахт із приростом потужності й підготуванням умов для запровадження нової добувної та прохідницької техніки.
Подальший розвиток вугільної промисловості Луганщини й України можливий за умов поглиблення реформування шляхом реструктуризації управління галуззю, удосконалення механізмів регулювання цін і ринку збуту вугільної продукції, посилення та вдосконалення систем державної підтримки вугільної промисловості; модернізації шахтного фонду за рахунок уведення в дію нових потужностей, підвищення престижності шахтарської професії та надання соціальних гарантій працівникам.